У Житомирі є три місця масових поховань загиблих військовослужбовців та цивільного населення в період Другої світової війни, які розташовані у мікрорайоні Богунія. Ще два — на території сіл Іванівка та Довжик. На околицях села Зарічани знаходиться німецьке військове кладовище.
Про історію, пов’язану із цими місцями, Суспільному розповів житомирський історик, голова громадської організації “Спокута” Юрій Колокольцев.
Зокрема, в Житомирі для розміщення концтабору “Шталаг-358” в часи Другої світової війни використовували територію колишнього військового містечка на Богунії. Усього через цей фільтраційний табір пройшли понад 100 тисяч полонених. Він розповів, що рештки військовополонених знайшли під час проведення будівельних робіт.
“Розкопали кілька могильників із кістками військових, які там загинули. Від голоду, вони не були розстріляні. Це стало символом концтабору “Шталаг-358″. Це один був із найбільших концтаборів в Україні. На території цього концтабору загинуло 67 тисяч чоловік. Вони йшли як зрадники батьківщини, військовополонені. Їм ніяких почестей ніхто не віддавав. Запустили бульдозер і зрівняли ці могили із землею”, — розповів Юрій Колокольцев.
Юрій Колокольцев, історик, голова громадської організації “Спокута”
Загалом, зі слів Юрія Колокольцева, на території мікрорайону Богунія розташовано три місця масових поховань. І в кожному могильнику по кілька тисяч загиблих. І абсолютно невідомо хто тут похований. За словами історика, кількість жертв визначалася за периметром могильника, його довжини, ширини, глибини і приблизно скільки тіл вміщалось у цій могилі.
“Найжахливіше те, що ми не знаємо, хто тут похований: чи то були військовополонені, чи цивільні. Фактично це запущене кладовище. Тут люди вже почали збирати гриби і ягоди”, — сказав Юрій Колокольцев.
Місце масового поховання на Богунії
У братській могилі в селі Іванівка поховані 20 тисяч осіб цивільного населення, сказав директор Іванівського ліцею Ігор Лісакович. Він розповів кореспондентам Суспільного, що учні ліцею щорічно прибирають територію.
“Ми залучаємо учнів старших класів, тому що вони вже більш усвідомлені. Щоб формувалася у них повага до пам’яті. Ми намагаємось окультурити територію чотирьох могил. До цього залучається і Березівська сільська рада, яка виділяє нам матеріальні ресурси”, — сказав Ігор Лісакович.
Директор Іванівського ліцею Ігор Лісакович
Ігор Лісакович також розповів, що представники єврейської громади на місці масових поховань цивільного населення встановили стелу та оновили могильники. З його слів, учні ліцею створили історичний проєкт, в рамках якого дослідили історію масових поховань у Березівській громаді та Житомирі.
“Ми знайшли у житомирських краєзнавців схеми. Тут проєкт меморіального комплексу, який мав би бути створений. Ну і сам план цього концентраційного табору “Stalag”. Де що знаходилося, де знаходились казарми, могили, щоб ми розуміли, що це була цілеспрямована політика”, — розповів директор ліцею Ігор Лісакович.
Місце масового поховання цивільного населення, село Іванівка
Учні Іванівського ліцею прибирають місце масового поховання цивільного населення
Юрій Колокольцев назвав розстріли в концтаборах Житомирщини прелюдією Бабиного Яру. “Спершу йшли розстріли у Бердичеві, 15-16 вересня 1941 року, до 15 тисяч чоловік під Хажином, Шльомаркою, потім був Житомир 19 числа. Мирних людей, житомирян єврейської національності ось тут знищили”, — сказав історик.
Юрій Колокольцев також розповів, що на околиці села Зарічани розташоване німецьке військове кладовище “Хегевальд”, утримання якого фінансує німецький уряд. В такий спосіб німці вшановують своїх співвітчизників.
“На цій території була не така велика кількість могил — 2500. Не десятки тисяч, як на Богунії. Закопані люди в кагати. А тут цивілізоване було поховання, і ми бачимо прізвища тих, хто тут похований. І нам треба цьому навчитися”, — сказав Юрій Колокольцев.
Німецьке військове кладовище Хегевальд у селі Зарічани
Німецьке військове кладовище Хегевальд у селі Зарічани
Завідувачка сектору з питань охорони культурної спадщини Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради Олена Бабушко розповіла, що на території двох житомирських кладовищ розташовані братські могили радянських військовослужбовців. Йдеться про Вільське і Смолянське військове кладовища.
“На території Вільського кладовища в 113 братських та 819 поодиноких могилах поховані 1144 чоловіка. Імена 1140 чоловік відомі. Це воїни, які брали участь в оборонних боях за місто у 1941 році, воїни, які загинули за остаточне звільнення міста Житомира від нацистської окупації. Також є братські могили, воїнів, які звільняли Житомир, на території Смолянського військового кладовища. Є 24 братських та 224 індивідуальних могили”, — розповіла Олена Бабушко.
Завідувачка сектору Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради
Олена Бабушко додала, що ці території є об’єктами культурної спадщини та знаходяться під охороною держави.
