“Душа вишивана” – творча зустріч з Марією Зіновчук.
Запрошуємо вас на надзвичайну зустріч із українською письменницею, лауреаткою літературної премії імені Василя Земляка – Марією Зіновчук!
29 травня
15:00
Центральна міська бібліотека ім. Василя Земляка
(вул. Добровольчих батальйонів, 3)
На вас чекає щира розмова про слово, душу, традицію та натхнення. Приходьте, щоб відчути силу українського слова та зустрітись з талановитою письменницею, яка майстерно вишиває свої твори душею.
Захід відбувається в межах проєкту “Земляк і земляки”.
Будемо раді бачити кожного!
ЛІТтера – бібліотеки міста Житомира
Про Марію Зіновчук:
Зіновчук Марія Пилипівна (21 липня 1948, с. Тетерівка Житомирський район Житомирська область), українська письменниця, пише вірші та прозу для дітей і дорослих, веде активну громадську діяльність.
Біографія
Зіновчук Марія Пилипівна народилася 21 липня 1948 року в с. Тетерівка Житомирського району в багатодітній родині. Батьки: Зіновчук Пилип Антонович (1907—1965), колишній фронтовик, та Катерина Климівна (1917—2018), працювали на різних роботах у колгоспі. Своїх п’ятеро дітей родина привчала до праці змалку. А ще навчали поважати книгу, відчувати красу поезії та народної пісні. Катерина Климівна дуже любила співати, кожну нову пісню вивчала напам’ять, та ще й записувала, щоб не забути. Дома був «Кобзар», твори Лесі Українки, Олександра Пушкіна. Бабуся Оля, яка з великою любов’ю доглядала дітей, будучи сама малописьменною, показала маленькій Марусі літери і цифри в підручниках старших братів. А та вже далі сама у 5 років навчилася писати, читати, малювати, складала маленькі віршики. Навчаючись в школі, дівчина продовжувала писати вірші, сподіваючись колись їх надрукувати.
У 1966 році Марія Зіновчук закінчила Тетерівську середню школу (зараз Тетерівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів) із золотою медаллю. Зразу після школи почала працювати.
У 1966—1973 рр. працювала нянею та вихователькою Тетерівського дитячого будинку (зараз Тетерівський дитячий будинок-інтернат для дітей з особливими потребами).
У 1971 році М. П. Зіновчук з успіхом закінчила вечірнє відділення загальнотехнічного факультету КПІ (зараз Державний університет «Житомирська політехніка»). Навчання продовжила в Київському інституті харчової промисловості (зараз Національний університет харчових технологій) на заочному відділенні. У 1975 р. М. П. Зіновчук закінчила навчання та отримала на Житомирській кондитерській фабриці посаду економіста, де і працювала 35 років. І завжди писала вірші для душі, дарувала їх родичам, друзям.
Нині Марія Пилипівна Зіновчук — вже бабуся, вдова. Стали дорослими доньки Катерина і Ольга, син Олександр, а також прийомна донька Ольга. Ростуть уже п’ятеро онуків.
Літературна творчість
Видати першу ліричну збірку «Люблю цей світ» вдалося лише в 2006 р. У 2008 — вийшли дитячі збірки: «Гостинчик від зайчика», «Обітниця», «Найкраща в світі». Більшість віршів до цих збірок написала Марія Пилипівна ще в дитинстві. Ілюстрації до збірок намалювали діти різного віку в 2008 році. З дитинства прийшла і книжка «Мамина пісня» (2012). Марія Пилипівна зібрала всі старі зошити, блокноти своєї мами Катерини Климівни, в яких та записувала гарні пісні, і видала збірку текстів 400 українських народних пісень, популярних на Житомирщині у ХХ ст
Зараз у М. П. Зіновчук видано близько 30 книг.
Творчість Марії Зіновчук багатогранна: від збірок для дошкільнят, поезії для юнацтва, захоплюючої любовної та громадянської лірики до видань з історії рідного краю, таких як «Русло у скелях», «Родом із Житомира», «Воїни волі», «Смолоскипи», та співавторства книг про Голодомор в Україні 1932—1933 рр. Публікуються окремі твори М. П. Зіновчук і в періодичних виданнях
Письменниця веде активну громадську діяльність. Вона зустрічається зі своїми читачами в бібліотеках, школах. Розповідає дітям про свою творчість, читає вірші, дарує книги.
Марія Пилипівна Зіновчук обрана головою Житомирського осередку Всеукраїнського центру творчості інвалідів та Академії мистецтв інвалідів України. За активну громадську діяльність, роботу з молоддю та за літературну творчість нагороджена відзнакою Житомирської районної ради «Честь і слава Житомирського району».
