Цей зворушливий вірш — творіння поета з Житомира, який через поезію переосмислює трагедію сучасної війни.
Автор говорить про дітей, убитих на фронті або під час обстрілів, як про ангелів у небі. У його словах — біль батьків, мовчання і вічне прощання.
Вірш «ДІТИ» — це не просто літературний твір, а голос тисяч українських родин, які більше ніколи не побачать своїх синів і доньок.
ДІТИ
Тихі-тихі, в біле вдіті,
У небесній далині
Діти, діти, діти, діти,
Діти, вбиті на війні…
Там для них побіля Бога
Є і школи, й дитсадки,
З фотографій край дороги
Їхні дивляться батьки.
Соловейко там співає
І нема тривог щодня
В тім небеснім божім краї,
Де – убита дітлашня.
Все там є для них, що треба,
Їх там люблять і не б’ють…
…От на землю вже із неба
Їх ніколи не вернуть!
Василь Головецький, м. Житомир
