Сорокасемирічний Михайло Овсійчук, старший солдат 30 окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, повернувся з полону 25 травня 2025 року під час третього етапу обміну “1000 на 1000”.
Про це Суспільному розповіла донька Михайла Овсійчука Тетяна.
За її словами, батька мобілізували до Збройних сил України у перші дні повномасштабного вторгнення. Спочатку він воював на Харківському напрямку, потім на Донецькому.
“Він бував і в Часовому Яру, і в Богданівці. У Бахмутському районі побував на всіх напрямках. І в Авдіївці був. Останнє, де він був, це в Залізнянському”, — розповіла донька Михайла Овсійчука Тетяна Ткач.
Тетяна Ткач
У селі Залізнянське 19 серпня 2023 під час засідки російських військових Михайло потрапив у полон. Востаннє телефонний дзвінок від нього був 17 серпня 2023 року.
“Він дзвонив до мами і сказав, що їх переправляють і передзвонить через два-три дні. А 21 серпня до мами прийшли на роботу і дали їй сповіщення, що він зник безвісти”, — сказала Тетяна Ткач.
За словами Тетяни, вона не повірила в те, що батько зник безвісти. Почала моніторити соцмережі, де виставляють відео і фото з полоненими. На одному з відео вона впізнала свого батька.
“Я поїхала у наш Коростенський військкомат і показала їм відео та сказала, що, дійсно, впізнала тата”, — розповіла донька Михайла.
Тетяна почала звертатися у всі інстанції, які займаються військовополоненими. Робила портретну експертизу з відео, на якому був зображений батько.
“Багато разів я їздила на зустріч з представниками Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Я навіть знала від звільнених з полону, які були з татом, в якій колонії він перебуває. І я запитувала Червоний Хрест, чому вони не підтверджують цю інформацію. І тільки через рік і чотири місяці вони підтвердили, що він у полоні, що він полонений”, — розповіла Тетяна Ткач.
За її словами, звільнення батька було неочікуваним для родини.
“Ми думали, що це буде раніше. Кожен місяць обміни були. І ми сподівалися, що от-от це станеться. І коли вже проходив обмін, то ми всі розчаровувалися. От пройшли два обміни цих тисячних: 270, 390 людей. І ми з мамою бачимо, що тата немає і ми були у розпачі. І ми вже не сподівалися, що він потрапить у тих 300 людей третього етапу обміну “1000 на 1000”, — сказала Тетяна.
Зараз Михайло Овсійчук перебуває на реабілітації. По відеозв’язку він розповів:
“Почуваю себе дуже гарно. Можна сказати, що я вже вдома. Кордон перетнув. Вже рідна земля, рідна домівка. Всім хочу подякувати за підтримку, що підтримували сім’ю, допомагали. Дякую дружині, дітям, друзям, що вони теж не здавалися і шукали мене. І я також сподівався 21 місяць і 9 днів, що вони всі живі, здорові і у них все гаразд. Трималися за все і не здавалися. Вірили у Бога, вірили, що настане час, і нас хтось знайде”.
Донька воїна розповіла, що після реабілітації хоче відправити батька та маму на відпочинок.
“Вони за свої 25 років подружнього життя ніде не відпочивали. Постійно працювали, працювали”, — додала Тетяна Ткач.
Михайло Овсійчук
