Секретар міської ради Бердичева взяв онлайн участь у презентації спеціальної доповіді уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець щодо стану додержання прав громадян на чисту та доступну воду.
Повний пост секретаря міської ради
🇺🇦🇺🇦🇺🇦 💧💧💧 Був запрошений взяти участь у презентації спеціальної доповіді уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець щодо стану додержання прав громадян на чисту та доступну воду в умовах дії правового
режиму воєнного стану. На жаль, не зміг приїхати, тому долучився у форматі онлайн.
Із самого початку Дмитро Лубінець наголосив на суті зібрання: кожна людина має право на постачання питної води. Це державна політика і директива по питній воді.
🧪🧫🔬 Доповідь омбудсмена складалась з 4 розділів і ґрунтувалася на 511 зверненнях громадян, 9 моніторингових візитах, результатах лабораторних досліджень якості води та всеукраїнському онлайн-опитуванні, у якому взяли участь 13 673 респонденти з усіх регіонів України.
У ній йшлося про вплив збройної агресії Росії на реалізацію права на питну воду, зокрема наслідки підриву окупантами Каховської ГЕС, вплив суб’єктів господарювання на водні ресурси, ефективність державної політики та імплементацію міжнародних стандартів у законодавство України.
Отримані дослідження засвідчили критичний стан системи водопостачання: 7️⃣6️⃣% громадян повідомили про перебої з водою під час воєнного стану, лише 5️⃣3️⃣% мають доступ до води під час відключень світла, а 6️⃣9️⃣% не п’ють воду з-під крану без додаткового очищення. У низці громад тарифи на воду втричі перевищують середні показники у великих містах, при цьому якість послуг часто залишається незадовільною.
Для Бердичева питання подачі питної води знову набирає обертів, тому тема стала не просто актуальною, а й торкнулась нашого міста безпосередньо. Поки ми вирішуємо проблему з очисними, зокрема з прийманням стоків, яка вже стала нагальною (про це я детальніше розповім окремо у пості), у нас уже, можна сказати, грають на інших фронтах.
‼️ Як наслідок, цілий блок доповіді уповноваженого ВР з прав людини стосувався бердичівської води з-під крану. Бердичеві вчергове “прославився” якістю своєї води. Дмитро Лубінець дуже нас недобре згадав, показав приклад води жовто-помаранчевого кольору на всю Україну. Він наголосив, що, по суті, наша вода не є питною: ціна на неї, як на питну, натомість її якість, як у технічної. Неприємно? Так. Але розповідаю все чесно, як є і, впевнений, це мало кого здивує.
По суті, як виявилось, це системна проблема не тільки у Бердичеві, але й по всій Україні. Але нас окремо відмітили, оскільки останнім часом у Бердичеві дійсно ще більше погіршилась якість води. Вона вже була і жовта, і зелена бувала, і синя вже з’являється час від часу. На мою думку, проблема цього у недотриманні технологій.
З цього приводу, знову ж таки, треба задавати питання керівництву водоканалу та цікавитись, що в нас відбувається технологічно на сьогоднішній день. Так само піднімали тему забезпечення водоканалів безперебійною подачею електрики. Дмитро Лубінець наголошував, що водоканал не може бути без світла, він повинен бути забезпечений електрикою постійно, щоб подача людям води не припинялася. Тоді як ми бачили, коли були блекаути, були відключення тимчасові, у нашому місті не запускали генератори, які у нас є, які ми закуповували і які вдалося залучити завдяки нашим партнерам. ⁉️ Причина? У більшості випадків, як я думаю, вона полягає у тому, що сьогодні водоканали керуються постановою №33, яка унеможливлює перевірки водоканалів. Тому зараз на цих підприємствах, “за ширмою” невідомо що відбувається і, відповідно, не здійснюється їх контроль.
➡️ Додатково було наголошено на тому, що була Постанова Кабінету Міністрів України, яка рекомендувала все-таки не підвищувати тариф. Але за останні роки, ми бачимо, що це все-таки відбулось під час воєнного стану. Хоча я вже раніше писав і стосовно підвищення, і можливості існування взагалі водоканалів, і в тому числі про різницю тарифів по воді між великими і маленькими містами.
