Бюджет України завжди потребував додаткових надходжень, а повномасштабна війна зробила дефіцит критичним. Щоб поповнити скарбницю, держава може або змусити сплачувати податки тих, хто ухиляється, або підвищити ставки для тих, хто платить, чи запровадити нові податки. Другий і третій варіанти найзручніші для влади, тому їх реалізовують регулярно, незважаючи на застереження економістів про перевантаження бізнесу.
Податок для працівників онлайн-платформ
Уряд планує запровадити 10%-й податок для користувачів цифрових платформ (5% ПДФО і 5% військового збору). Новий збір торкнеться українських і міжнародних сервісів, включно з OLX, Prom.ua, Rozetka, Bolt, Uklon, Glovo, Booking і OnlyFans. За задумом Мінфіну, оподатковуватимуться всі операції без винятку, на відміну від ЄС, де діють порогові значення доходів та кількості продажів.
Так, наприклад, у країнах ЄС до податкової передаються дані лише про тих продавців, дохід від продажу товарів у яких перевищив 2000 євро або було здійснено 30 і більше продажів на рік. У нас же, на думку Мінфіну, має передаватися інформація про всі без винятку операції та оподатковуватись усі доходи.
Податок на посилки
Законопроєкт №12429 пропонує 20% ПДВ на міжнародні посилки до 150 євро та додаткове 10%-ве мито на більш дорогі відправлення. Мета — захист українських виробників, але експерти попереджають про можливу корупцію та подорожчання доставки.
Зібрані додатково податки не покриють витрат на адміністрування, а відповідне збільшення термінів доставки зменшить обсяг замовлень. Крім того, цей закон робить усіх біднішими. Це вигідно лише великому бізнесу, який бере участь у схемах з ПДВ і “вирішує питання” на митниці.
Заради справедливості треба сказати, незважаючи на завзяті чутки, що податок можуть запровадити «ось-ось», насправді поки це виглядає як питання не такого вже близького майбутнього. Документ ще навіть не розглядали – він так і лежить “на ознайомленні” з січня.
Податок на віртуальні активи
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №10225-д, який регулює ринок криптовалют. Юридичні особи включатимуть прибуток від операцій з криптоактивами у загальні доходи та сплачуватимуть 18% податку на прибуток. Фізичні особи платитимуть 18% ПДФО і 5% військового збору (перший рік — пільгова ставка 5%+5%). Податкову декларацію доведеться подавати самостійно щороку, з ризиком штрафів до 800 тис. грн.
Усі операції з віртуальними активами доведеться вираховувати самостійно, для чого потрібно мати підтвердження купівлі та продажу активів. За підсумками кожного року потрібно буде подавати податкову декларацію про доходи, самому рахувати ПДФО та військовий збір і сплачувати податки до 1 серпня року, наступного за звітним. Тобто, якщо закон набуде чинності з 1 січня 2026 року, першу декларацію про доходи від торгівлі криптовалютою потрібно буде подати 2027-го.
Суб’єктам, які використовують спрощену систему оподаткування, займатися операціями з віртуальними активами заборонено.
Прогресивна ставка ПДФО
Ідея прогресивної шкали, коли податок зростає зі збільшенням доходів, обговорюється вже кілька років. Вона закріплена в Національній стратегії доходів до 2030 року. Зараз базова ставка ПДФО становить 18%, плюс 5% військового збору, фактично — 23%.
Міфи про МВФ
Попри чутки про «вимоги МВФ» підвищити податки, фонд не диктує конкретних законів. Основна вимога — своєчасне і повне повернення боргів, а як уряд забезпечить надходження — його справа. Часто резонансні податкові ініціативи маскують під «рекомендації МВФ», хоча насправді це внутрішня політика України.
