У Звягелі, що на Житомирщині, вперше відбувся дитячий турнір із футболу, присвячений пам’яті капітана 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Анатолія Сємєнєнка. Рідні, друзі та побратими розповіли Суспільному, яким воїн був за життя та чому захоплювався футболом.
Дитячі змагання з цього виду спорту організували представники 30 механізованої бригади імені Костянтина Острозького, у якій служив Анатолій Сємєнєнко, — сказала офіцерка із психологічної підтримки персоналу військової частини Ольга Алексійчук.
За її словами, її колега і добрий товариш Анатолій Сємєнєнко був командиром 2 механізованої роти, а вона свого часу була його заступницею.
“Ми служили разом в одній бригаді. У 2019-2020 роках я була його підлеглою. Він був командиром, а я заступницею. Анатолій Іванович був людиною надзвичайно великого серця. Він був спортсменом, чудовим батьком, людиною, яка вміла вести за собою. Надзвичайно розумний, великий стратег та нічого не боявся. Він всю нашу роту привчав до спорту”, — розповіла Ольга Алексійчук.
Ольга Алексійчук
Андрій Лось, друг полеглого у бою за Україну капітана та тренер з футболу, пригадав, що Анатолій Сємєнєнко з дитинства цікавився футболом. Каже, він закінчив спортивний інтернат у Харкові, звідки був родом.
“Він у футболі був дуже сильним та технічним. Анатолій був просто схибленим у доброму значенні цього слова на цьому виді спорту. Повністю віддавався грі, коли виходив на поле”, — сказав Андрій Лось.
Андрій Лось
Банер та медалі на турнірі пам’яті про полеглого за Україну Анатолія Сємєнєнка
За словами, дружини Анатолія Катерини Сємєнєнко, її чоловік з дитинства долучав до спорту їхніх двох синів.
“Він у нашому житті був не тільки як військовослужбовець, а і як чоловік та батько. Ми завжди відчували його присутність, навіть коли він був на відстані. А він часто був далеко, місяцями не маючи можливості приїхати додому. До Звягеля ми переїхали, коли наші діти були ще зовсім маленькими. Ми часто родиною бували на спортивних чемпіонатах, в яких брав участь Анатолій. Діти змалечку росли на цих футбольних полях”, — розповіла Катерина Сємєнєнко.
Катерина Сємєнєнко
Олександр сказав, що з Анатолієм вони разом служили у лавах ЗСУ з 2015 року.
“Пам’ятаю: Анатолій завжди говорив, що він знає, яким має бути ідеальний солдат. Казав, що він повинен завжди мати добру фізичну форму і гарний вигляд, а також бути ерудованим та професіоналом у військовій справі. Анатолій своїми діями це доводив щоденно. Він постійно самовдосконалювався. Попри те, що був командиром механізованого взводу, він добре розбирався в артилерійській справі, розвідці, корегуванні артилерії. Він не тільки це освоював сам, а й нас цьому навчав”, — сказав Олександр.
Олександр
У дитячому турнірі з футболу взяли участь 8 футбольних команд і 120 гравців 2015 року народження не тільки із Житомирської, а й з інших областей України. Змагання планують зробити щорічними.
Медалі турніру пам’яті про полеглого за Україну Анатолія Сємєнєнка
За інформацією сайту “Небесний легіон”, Анатоій Сємєнєнко народився у місті Рені на Одещині. Навчався у Харківському державному вищому училищі фізичної культури №1 на відділення футболу. Згодом закінчив Комратський державний університет у Республіці Молдова за спеціальністю “правознавство”. Брав участь в українських миротворчих місіях у кількох гарячих точках — у Косові, Африці та АТО та ООС.
Захоплювався футболом, грав у складі збірної бригади у ветеранських матчах.
Антолій Сємєнєнко нагороджений орденами Богдана Хмельницького і “За мужність”, відзнакою Ради національної безпеки та оборони ІІІ ступеня.
19 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання під Донецьком Анатолій загинув. Йому був 41 рік.
