Рішенням сесії Житомирської міської ради народному художнику України Миколі Максименку присвоїли звання «Почесний громадянин міста Житомира» (посмертно).
Микола Максименко — видатний український живописець, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1992) за серію пейзажів «Україно моя», почесний академік Національної академії мистецтв України, лауреат відзнаки «Честь і слава Житомирщини».
Його творчість здобула світове визнання — роботи художника зберігаються у понад 40 музеях України та світу, а також у приватних колекціях Франції, Японії, Італії, Канади, США, Китаю та інших країн. У Житомирському обласному краєзнавчому музеї зберігається понад два десятки його полотен, які автор передав особисто.
Микола Максименко працював у різних жанрах — пейзаж, натюрморт, портрет. Саме він увів у мистецтвознавство поняття «максименківські натюрморти» — особливий жанр, що поєднує натюрморт із краєвидом, сповнений яскравих кольорів та енергетики життя.
Художник народився і виріс на Житомирщині. Під час Другої світової війни отримав тяжке поранення у голову, частково втратив зір, проте не припинив малювати. Попри біль і наслідки фронтових травм, він щодня створював десятки ескізів і картин, залишивши яскраву спадщину українського мистецтва.
Серед його найвідоміших робіт — «Дари осені» (1963), «Весняний оксамит» (1969), «Кам’янець-Подільська фортеця» (1970), «Хліб» (1980), «Пасхальний дзвін» (1992), «Поліська осінь» (1993), «Квітне калина» (1994).
Його картини представляли Україну на численних міжнародних художніх виставках, а сам Максименко став символом відданості мистецтву, Житомиру і Батьківщині.
