Незважаючи на широке застосування та прийнятні умови для цієї культури, часник, на жаль, ще не отримав широкого визнання та популярності у вітчизняному сільгоспвиробництві. Тому він все ще залишається, так би мовити, нішевою культурою. Промислове вирощування часнику у нас не є популярним, отож близько 90% усього врожаю вирощується дрібними фермерськими господарствами або взагалі на приватних ділянках.
Якщо ж говорити про міжнародний ринок, то Китай залишається беззаперечним лідером у світовому виробництві часнику. Як стверджують експерти: в Україні виробляється 200 тис. тонн часнику, коли Китай виробляє 12 млн. тонн щорічно. Китайський часник забезпечує близько 80% світового товарообороту із загальним обсягом експорту у понад 2,25 млн. тонн. А на європейському ринку найбільшим гравцем є Іспанія, яка щороку продає близько 200 тис. тонн часнику за кордон.
Враховуючи сприятливий клімат та високий попит на часник, Україна займає лише 12 місце у світі за виробництвом цієї культури. Цих об’ємів є недостатньо навіть для внутрішнього ринку, не згадуючи вже про експорт. Тому найчастіше ми імпортуємо часник з Китаю, близько 80% імпорту надходить саме із Піднебесної. Експерти зауважують, що закордонний часник поступається українському за смаком та гостротою, однак часто саме імпортна сировина є чомусь дешевшою.
Ясна річ, що бізнес вирощування часнику в Україні і нашій області, зокрема, може стати вигідним: на продовольчих ринках зберігається стабільний попит на цю рослину. Зараз вітчизняних виробничих потужностей не вистачає, щоб задовільнити потреби навіть внутрішніх споживачів, тому у бізнесу є можливість зайняти цю нішу. Проте житомирські фермери з освоєння цього вигідного напрямку сільгоспвиробництва чомусь не поспішають.
Тому на житомирських ринках ми закуповуємо переважно китайський часник, щонайменше за 200 гривень за кілограм.
Володимир Суботенко
