Зворушливий вірш житомирського поета Василя Головецького — це гімн материнській любові, що сяє над рідною землею, як світанок над Житомиром.
Реклама
У кожному рядку — вдячність і тепло серця до тих, хто подарував життя й оберігає нас молитвою.
МАМА – ОТ І ВСЕ!
Тиха згадка перехопить подих,
Реклама
І воскресне на моїй землі
Мама –
наче сонечко на сході,
Реклама
Мама –
наче хлібчик на столі!
Як весняна ружа,
Богу мила,
Мов ікона строга в рушнику!
Мамою життя нагородило –
Найдорожчим на моїм віку!
Знову найсолодша колискова
На руках в дитинство віднесе…
Мама –
і немає більше слова!
Мама –
от і сказано усе!
Василь Головецький, м. Житомир
Реклама
