Зазвичай найбільші і найглибші ями на асфальтовому покритті доріг і вулиць виростають навесні, коли сходить сніг, а разом з ним і асфальт в місцях, де його поклали абияк.
Але в цьому році вже восени проїхати деякими дорогами до Бердичева з навколишніх сіл практично неможливо. Найбільше потерпає від вибоїн дорога в Чуднівському напрямку, яка ще в Скраглівці (формально це територія Бердичівської міської громади) на деяких ділянках стає непроїзною. Тут постійно можна побачити автівки, які міняють колеса, бо попали в одну з глибоченних баюр.
Для жителів Швайківської громади це головний шлях сполучення з райцентром, тому керівництво громади неодноразово надсилало листи до обласної державної адміністрації у підпорядкуванні якої перебуває ця дорога. Але жодного результату від цих листів досі немає.
Дороги обласного підпорядкування нині обслуговуються приватними фірмами, які виграли тендер, але навіть дізнатись яку дорогу хто обслуговує досить непросто. Раніше безпосередньо на трасах стояли відповідні таблички (коли їх обслуговували державні ШЕД), а зараз навіть у відкритій частині системи Прозоро цього немає.
В минулому році працівники «Автостради» зробили поточний ремонт дороги на Хмільник, яка тоді теж була вся в ямах, а коли дійде черга до Чуднівського напрямку, невідомо.
І головним парадоксом в цій ситуації є те, що хоча обласна влада не може справитись з ремонтом доріг, але місцевим громадам забороняє ремонтувати їх. Якщо, не дай Бог, якась громада захоче за свій рахунок відремонтувати якісь ями на дорозі, що проходить її територією, то найближча перевірка аудитслужби викриє це «порушення» і накладе фінансові санкції.
В Бердичеві кожен сезон латають чимало вибоїн на міських вулицях, і в принципі, могли б так само заробити їх і в Скраглівці, але хто ж хоче наражатись на перспективу санкцій, обшуків, а можливо й кримінальної справи. Це в нас вміють робити швидко.
Тож жителям Швайківської та інших громад Чуднівського напрямку потрібно шукати альтернативні шляхи доїзду до Бердичева, або ж думати про транспорт на гусеницях.
Олександр Доманський, РІО-Бердичів
