Цей вірш житомирського поета Василя Головецького — короткий, але надзвичайно проникливий приклад ліричної поезії, у якій простими словами передано глибокий внутрішній біль і духовне переживання.
ТО НЕ СЕРЦЕ…
Уночі заболіло серце:
Взяло от – і давай щеміти
Десь аж там, на самому денці,
Проклинаючи все на світі.
Затерзало мене, шалене,
До світання ледь-ледь не стліло…
…Аж під ранок дійшло до мене:
То не серце – душа боліла!
Василь Головецький, м. Житомир





