– Подивіться, яка гарна сметана, – рекламує свій товар одна із продавчинь молочного павільйону Житнього ринку.
Дійсно, сметана хороша, жирна, домашня. 60 гривень за півлітрову баночку. Все, що на прилавку, виглядає дуже смачно. У павільйоні продавців зазвичай небагато, максимум півдесятка, але і покупців не густо. Зазвичай, постійні клієнти воліють купляти продукти у “своїх” молочниць, яких добре знають і довіряють.
Продавчині зізнаються, що до війни торгівля була набагато краща – і покупців більше, і самого товару, і, звісно, заробітки були вище. А зараз людей значно поменшало, особливо дітей, та і чоловіків залишилось мало – всі на війні. Жінкам нема для кого готувати.
“Той, хто колись тримав три корови, зараз залишив одну”
На прилавках далеко не так багато молочних продуктів, як колись, адже скорочення поголів’я в Україні фіксується чимало років поспіль. За даними статистики в Україні, тільки з серпня 2024 року по серпень 2025 року поголів’я КРХ скоротилося на 8%, зокрема поголів’я корів – на 9%. Це пов’язано з військовими діями, підвищенням виробничих витрат, а також зі збитковістю, пов’язаною з підвищенням вартості кормів та зерна. Це підтверджують і продавщиці молочного павільйону. Кажуть, що багато їхніх постачальників молочних продуктів колись мали по дві-три корови, а зараз мають лише одну. Тому і кількість молока та сиру вже не та.
– До війни, бувало, восени та взимку ми розпродавали весь свій товар ще до двох-трьох годин дня і йшли додому, а тепер стоїмо тут мало не до вечора і не можемо розпродати, – говорить продавчиня пані Лідія. – Я не можу сказати, що за останні роки товар сильно подорожчав, а якщо і подорожчав, то приблизно гривень на десять. Просто у людей стало менше грошей і вони економлять.
Скільки що коштує?
Тепер про ціни у молочному павільйоні. Кілограм жирного домашнього сиру – 150-160 гривень, півлітрова баночка сметани – 60 гривень, півтора літра молока – 45 гривень. Кілограм домашнього сиру сулугуні – 350 гривень, бринзи – стільки ж, вареного домашнього сиру – 250 гривень, домашнього масла – 500 гривень за кіло.
Один із плюсів ринку полягає в можливості поторгуватися, до того ж продавці завжди зроблять знижку постійним клієнтам. Але чимало людей просто не доходять до павільйону, купуючи молочку прямо на вулиці (тротуарі біля дороги), де ціни приблизно такі ж самі, а іноді навіть вищі. При цьому покупці ризикують, адже купують часто у незнайомих людей, яких можна вже ніколи більше не побачити, тому нікому буде пред’явити претензії щодо якості продуктів. Та і якість таких продуктів ніхто не гарантує.
– Щоб торгувати у молочному павільйоні, ми повинні мати довідки про стан здоров’я корів, чию продукцію продаємо, – продовжує пані Лідія. – Раз у рік корову потрібно перевірити на лейкоз, та кожного місяця робити аналіз на мастит. Всі довідки ретельно перевіряються працівниками ринку. Крім того, проводяться лабораторні дослідження самих продуктів. У нас в павільйоні створені нормальні умови для торгівлі: холодильники для зберігання продуктів, бойлер, який забезпечує павільйон гарячою водою, адже ми повинні підтримувати чистоту. Ми дуже сподіваємось на те, що війна скоро закінчиться, покупців і товару стане більше, і все увійде у звичайну колію.
Сніжана Смирнова, народний тижневик “Субота”
