У Житомирській області діє десятки координаційних рад, штабів та комісій при різних органах влади, однак питання системної підтримки родин загиблих військовослужбовців у багатьох громадах досі залишається невирішеним. На це звернула увагу громадська активістка Ірина Коцюба-Пацева.
За її словами, попри 12-й рік війни і четвертий рік повномасштабного вторгнення, частина громад області не має ані Алеї Слави, ані програм підтримки сімей полеглих, ані матеріальних виплат на поховання чи встановлення пам’ятників. Зокрема, у Черняхівській громаді, як зазначає авторка допису, наразі не передбачено жодної допомоги від місцевого бюджету.
Коцюба-Пацева наводить приклад недавньої загибелі її родича та каже, що подібні питання хвилюють багатьох сімей. За її словами, родини змушені покладатися лише на власні можливості або допомогу окремих посадовців, тоді як громади мали б створити чіткі та стабільні механізми підтримки.
Активістка звернула увагу на те, що в області є громади, які демонструють позитивний приклад — серед них Тетерівська, Олевська та Станишівська громади, де діють відповідні програми.
Коцюба-Пацева нагадала, що нещодавно Президент України підписав закон, який надає районним адміністраціям повноваження проводити аудит діяльності громад. Вона пропонує, щоб питання забезпечення підтримки родин загиблих було винесене на найближчі засідання координаційних рад області та районів, з вимогою ухвалення конкретних рішень.
«Це не жест доброї волі — це прямий обов’язок громад перед тими, хто загинув за Україну, і перед їхніми родинами», — підсумувала активістка.
