Банкрутство “РВС Банку”, яке Нацбанк оголосив 4 листопада, майже не помітили на тлі інших подій. Хоча ця установа й була однією з найменших у країні — лише 0,04% активів банківської системи, — її крах став першим у 2025 році та виявив кілька важливих тенденцій для фінсектора, – пише Економічна Правда.
Неплатоспроможність під наглядом НБУ
Регулятор вивів “РВС Банк” із ринку через ризикову діяльність, яка, за оцінкою НБУ, створювала загрозу для вкладників навіть тоді, коли в установі працював його куратор. Це доволі рідкісний випадок.
Банк із буремною біографією
Для “РВС Банку” це вже друге потрапляння під крило Фонду гарантування вкладів. За понад 30 років існування він неодноразово змінював власників і назви: від “Інтелект банку” та “Київ-приват” до ТАС-комерцбанку, який колись був частиною групи Сергія Тігіпка. Після продажу шведській Swedbank, приходу одіозного Миколи Лагуна та подальшого краху Омега-банку, установа вже переживала одну “реанімацію” через бридж-банк.
У 2015 році банк придбала “Українська бізнес група”, пов’язана з екснардепом від БПП Русланом Демчаком. Формальним власником у звітності значився його давній партнер Олександр Стецюк.
Штрафи, які добили капітал
З 2023 по 2025 рік Нацбанк наклав на “РВС” штрафів на понад 166 млн грн. У грудні 2024-го установу покарали на рекордні 135,2 млн грн за порушення фінмоніторингу й валютних обмежень. За словами Стецюка, саме цей штраф “з’їв” капітал банку та зробив його неплатоспроможним.
На ринку говорили, що банк системно допомагав клієнтам обходити обмеження НБУ, зокрема щодо виведення коштів за кордон та легалізації платежів.
Спроби залучити інвесторів та слід Розенблата
Після погіршення фінансового стану власники шукали інвестора. Обговорювалися угоди з іншими банками, а кілька відділень навіть перейшли до “Оксі Банку”.
Серед потенційних інвесторів називали компанію “Укравіасистем”, яку пов’язують із житомирським екснардепом Бориславом Розенблатом. Компанія виробляє дрони та мала низку великих контрактів із Міноборони, за якими отримувала значні аванси. Частина цих коштів довгий час перебувала на рахунках “РВС”.
“Укравіасистем” навіть надала банку близько 100 млн грн субординованого боргу — грошей, які могли стати частиною капіталу. Проте НБУ відмовився погоджувати операцію, оскільки джерелом походження коштів було вказано відсотки, отримані від того ж “РВС Банку”. Після цього питання про інвестиції закрилося. Сам Розенблат від коментарів відмовився.
Що буде далі
Стецюк заявив, що оскаржуватиме рішення НБУ в суді. Тим часом банк уже перейшов під управління Фонду гарантування, який спробує знайти покупця — або продати банк цілком, або створити на його основі новий бридж-банк.
Проте ситуація з активами невтішна: з усіх кредитів працюючими залишилися лише дев’ять на суму 40 млн грн, тоді як зобов’язання перед вкладниками-фізособами становлять 456 млн грн (усі будуть компенсовані ФГВФО). Юрособи зберігали в банку понад 900 млн грн, але повернути ці кошти, за словами співрозмовників, нереально.
Компанія Розенблата, за оцінками джерел, встигла вивести з рахунків майже всі свої гроші.
