Житомирська громада провела в останню путь підполковника Євгена Анатолійовича Цапка — військового, чия служба Україні тривала десятиліттями, а відданість справі оборони держави не згасала до останнього дня.
Євген Цапко народився 9 травня 1973 року в білоруському місті Борисів у сім’ї військового. Згодом його родина повернулася в Україну, де він здобув освіту в донецькій школі №92. Ще зі шкільних років хлопець твердо знав, що пов’яже життя з армією.
Після навчання у Донецькому вищому військовому училищі інженерних військ та військ зв’язку імені генерала армії Єпішева отримав спеціальність соціального психолога-педагога, а згодом і другу вищу освіту — з обліку та аудиту.
Його військовий шлях — довгий та насичений. Він служив у підрозділах зв’язку, у військкоматах Донецька, Слов’янська та Мар’їнки, працював на відповідальних посадах старшого помічника військових комісарів. Певний час працював у державних структурах, однак згодом повернувся до служби — у Військову службу правопорядку, де з 2011 року був оперативним черговим у зональних відділах Донецька та Миколаєва.
З початком російської збройної агресії у 2014 році Євген Анатолійович став до оборони України. Він воював у Донецькому аеропорту, обороняв Авдіївку та інші ділянки фронту, виконував складні бойові задачі у зонах підвищеної небезпеки.
За мужність і вірність присязі офіцер був нагороджений державними та відомчими нагородами, серед яких:
- медаль «За військову службу Україні»;
- медаль «За оборону Авдіївки»;
- медалі «20 років сумлінної служби», «15 років сумлінної служби»;
- медаль «Ветеран служби»;
- відзнака Президента «За участь в АТО»;
- медаль «Учасник АТО»;
- пам’ятний нагрудний знак «10 років Військовій службі правопорядку»;
- Козацький хрест ІІ ступеня.
Бойові побратими та рідні згадують Євгена Цапка як людину надзвичайної доброти, щирості та принциповості. Він був тим, хто завжди підставляв плече, не відмовляв у допомозі й ніколи не залишав когось у біді.
Поза службою любив природу, риболовлю, мріяв про тихі родинні вечори. Був відданим чоловіком, турботливим батьком і люблячим дідусем. Через війну його родина залишила Донецьк і переїхала до Житомира, де разом чекала на Перемогу та повернення додому.
14 листопада 2025 року серце захисника зупинилося.
Підполковнику Євгену Цапку було 52 роки.
У скорботі — дружина, доньки, онуки, рідні, близькі та побратими.
Вічна пам’ять і шана українському Воїну!
