Катерина Стрілець вже 20 років працює кінологинею у Житомирі. За цей час вона виховала не одне покоління службових та спортивних собак, готувала тварин до змагань та виставок. У 2022 році разом із кінологами-волонтерами створила групу емоційної підтримки “Собака допомагає жити” і активно співпрацює з медичними закладами для надання психологічної допомоги людям.
Як все почалося
Після початку повномасштабного вторгнення група підтримки провела близько 60 виїзних занять у психіатричній лікарні, військовому шпиталі, госпіталі для ветеранів війни, у спецшколах, таборах відпочинку для внутрішньо переміщених дітей та інших закладах. Катерина згадує, що кожна така зустріч має свою історію.
“Кожна поїздка — особлива. На кожній, на жаль, я бачу важкі життєві історії, які чіпляють до глибини душі. Показовою для мене стала одна ситуація. На вулиці біля шпиталю сидів військовий після поранення. Він чекав своєї черги у поліклініку. Він не реагував ні на собак, ні на те, що відбувалося поруч. Мій пес Азарт застрибнув на лавку та сів біля нього. Певний час вони просто сиділи поруч. Через деякий час військовий звернув час на нього увагу та почав його гладити. Для собаки це було як маркер: пес став тягнутися ближче і ближче до чоловіка, поставив лапи на його ноги, а через деякий час повністю вмостився і ліг військовому на коліна. Так вони і просиділи весь час, поки чоловік чекав своєї черги. Після цього випадку я зрозуміла — іноді слова зайві. Тепер завжди на зустрічах саджу Азарта біля тих людей, які не йшли на контакт, а сама відходжу у бік. Через певний час людина починає гладити, спілкуватися з собакою, усміхатися”, — розповідає Катерина.
Військовий обіймає пса Азарта. Фото надане Катериною Стрілець
Військовий обіймає пса Азарта. Фото надане Катериною Стрілець
Військовий обіймає пса Азарта. Фото надане Катериною Стрілець
Волонтерка говорить, що випадки, коли військові під час зустрічей беруть собаку і йдуть далеко від інших людей та собак, стали вже непоодинокими. Майже кожної зустрічі люди з собакою відходять, сидять самі осторонь, обіймають і гладять тварину, а потім повертаються до групи і самі йдуть на контакт, розповідають історії, навіть жартують.
“Кожного разу, їдучи додому після таких зустрічей, я і інші волонтери нашої групи радіємо, що ми теж допомогли нашим захисникам: за допомогою наших собак принесли трохи позитиву, розслабили, зняли скутість і підняли настрій”, — говорить Катерина.
Реклама
Волонтери-кінологи групи емоційної підтримки “Собака рятує життя”. Фото надане Катериною Стрілець
Чим відрізняється навчена собака від домашнього улюбленця
Здатність собак покращувати психологічний стан людини сьогодні активно застосовують. Однак, за словами Катерини, неможливо просто завести собаку з метою, що вона сама стане вам “домашнім психотерапевтом”. Для такої роботи потрібні спеціальний відбір і навчання.
“Безумовно, кожен домашній собака приносить радість і позитив своїм господарям. Собака психоемоційної підтримки — це спеціально навчена робоча тварина. Не кожна собака підходить для цієї роботи. Тварина повинна бути соціальною, комунікабельною, емпатичною, врівноваженою, без агресії та страхів”, — розповідає кінологиня.
Вона уточнює, що називати їх собак каністерапевтами — не зовсім коректно. Каністерапевтичні собаки проходять спецпідготовку з раннього віку й виконують суто терапевтичну роботу. Натомість більшість тварин, які нині допомагають військовим та цивільним в Україні, — це собаки психоемоційної підтримки, які крім реабілітаційної допомоги паралельно виконують інші службові завдання.
Сесія емоційної підтримки. Фото з Facebook-сторінки групи емоційної підтримки Dog helps to live
Сесія емоційної підтримки. Фото з Facebook-сторінки групи емоційної підтримки Dog helps to live
Сесія емоційної підтримки. Фото з Facebook-сторінки групи емоційної підтримки Dog helps to live
Діти та собака емоційної підтримки Джессі. Фото з Facebook-сторінки групи емоційної підтримки Dog helps to live
Як працюють собаки: від емоційної підтримки до фізичної активності
За словами фахівчині, собак використовують для психологічної та фізичної реабілітації дітей, дорослих після інсульту чи травм, військових і ветеранів.
“Собаки допомагають військовим соціально адаптуватися після повернення з зони бойових дій, у боротьбі з посттравматичним синдромом, тривогою, нічними кошмарами, заїканням. Психоемоційна підтримка із залученням собак — дуже ефективний спосіб у наш час подолати стрес”, — розповідає Катерина Стрілець.
Сесія емоційної підтримки. Фото з Facebook-сторінки групи емоційної підтримки Dog helps to live
Навчені собаки можуть працювати у двох основних напрямках — психологічна підтримка та фізична реабілітація.
“Собаки забезпечують емоційну підтримку, знімають стрес, можуть допомогти впоратися з тривожністю, депресією, різними психологічними станами. Ефективно залучати навчених собак до індивідуальної роботи з психологом: таким чином людина набагато краще йде на контакт, собака допомагає розговорити пацієнта”, — говорить волонтерка.
Крім психологічної підтримки кінологиня залучає собак до фізичної реабілітації. За її словами, спеціальні алгоритми взаємодії з собакою сприяють покращенню моторики, координації та рухливості.
“Розробляються спеціальні алгоритми взаємодії з собакою: певні ігри та виконання різних команд можуть стимулювати фізичну активність. Також залучення собаки може мотивувати військових або людей, яким потрібна фізична реабілітація, на виконання підібраних вправ: вони краще повторюють, охочіше виконують різні вправи, коли поруч собаки. Наприклад, людина, у якої є проблеми з моторикою, координацією рухів, може значно покращити свій стан простою і цікавою вправою: давати корм собаці за допомогою паличок для суші. Ще одна ефективна взаємодія — тримаючи собаку на повідці пройти з нею по обмеженому простору. Або ж кидати м’ячик і у певне окреслене коло, а задача собаки цей м’ячик приносити людині назад для повторення дії. Без собаки ці вправи робити було б нудно. А собака мотивує людину виконувати і повторювати ці вправи раз за разом у формі гри, тому робить реабілітацію швидшою та ефективнішою”, — розповідає кінологиня.
Військовий та собака емоційної підтримки Джессі. Фото з Facebook-сторінки групи емоційної підтримки Dog helps to live
Сесія емоційної підтримки. Фото з Facebook-сторінки групи емоційної підтримки Dog helps to live
Зворотний бік допомоги
Допомога людям не минає для тварин безслідно. Підхід до теми навантаження на тварин став для кінологині важливим після власного досвіду у 2022 році. Тоді команда проводила по кілька сеансів на день — і це відчутно виснажило собак.
“На початку волонтерства я ще не дуже активно досліджувала тему емоційної підтримки собак. Потрібно було допомагати військовим, дітям ВПО, і ми просто почали їздити. Могли робити по 2-3 сеанси в день, щоб допомогти більшій кількості людей. Моя собака посивіла за півроку такої роботи. Це не поодинокий випадок. Після того, як собаки нашої групи емоційної підтримки проводили сеанси, по всім собакам було видно, що вони виснажуються: вони починали активніше втрачати шерсть, довго і міцно спали”, — розповідає Катерина Стрілець.
Катерина Стрілець та її собака О’Хара. Фото надане Катериною Стрілець
Спостереження кінологині підтвердили наукові дослідження. Тому волонтери впровадили правила, які зменшують вплив навантаження на собак.
“У світі неодноразово проводили дослідження, результати яких показали, що взаємодія з собакою позитивно впливає на гормональний фон людини. До спілкування людини з спеціально навченою собакою у обох брали біологічні зразки. Потім порівнювали їх зі зразками після контакту. Дослідження показали: у більшості випадків після контакту з собакою у людей зростав рівень так званих “гормонів щастя” — дофаміну, серотоніну та окситоцину. Люди відчували себе спокійніше. Зменшувалася тривожність та агресія, покращуювалися соціальні навички. Навіть міг знизитися артеріальний тиск, нормалізуватися пульс та дихання. Також у людей знижувався рівень “гормону стресу” кортизолу. У собак — навпаки, кортизол зростав. Це підтверджує, що після сесій спілкування з людьми, особливо людьми з гострими симптомами ПТСР, собакам важко”, — розповідає вона.
Катерина наголошує: якою б підготовленою не була собака, перш за все потрібно дбати про її стан. Саме це дозволяє тваринам ефективно допомагати людям і не втрачати власного ресурсу.
“Зараз ми намагаємося максимально мінімізувати стрес собак від такої роботи: проводимо не більше ніж 2-3 обмежених по часу реабілітаційних сеанси у тиждень, даємо собакам багато часу на відпочинок, посилене харчування та додаткові вітаміни”, — розповідає Катерина.
Кінологиня витрачає весь свій час і сили на собак та волонтерство, і каже, що хоча постійно чує фразу “Ти цими собаками собі життя зіпсувала”, може впевнено відповісти усім “Ні. Собаки рятують це життя”.
Катерина та собака емоційної підтримки Джессі
