Музей Шереметьєвих представив рідкісну печатку Житомирського повітового старости періоду Української Держави Павла Скоропадського (1918 р.). Артефакт виконаний із металу та дерева, має діаметр 29 мм і висоту 69 мм. Зображення подано у дзеркальному відображенні — так, як виглядає матриця.
У 1918 році старости стали ключовими представниками державної влади на місцях, замінивши комісарів часів Центральної Ради. Їхню інституцію запровадили 14 травня 1918 року, аби сформувати дієву адміністративну вертикаль. Гетьман прагнув бачити на цих посадах своїх прихильників і водночас досвідчених управлінців — землевласників, суддів, діячів самоврядування чи військових.
Губернських старост призначав особисто Павло Скоропадський, а повітових — міністр внутрішніх справ. Вони контролювали роботу земств та управ, а всі рішення місцевого самоврядування набували чинності лише після затвердження старостою. У листопаді–грудні 1918 року їхні повноваження розширили, надавши функції військових керівників на ввірених територіях.
