Публіцист Василь Чепурний оприлюднив допис, у якому різко розкритикував озвучувані окремими експертами пропозиції щодо залучення в Україну іноземних мігрантів для покриття дефіциту робочої сили. У публікації він висловлює власну позицію та претензії до підходів, які, на його думку, просувають академічні та економічні діячі.
Основний фокус автор спрямовує на висловлювання демографині Елли Лібанової та економіста, ексміністра Тимофія Милованова, які раніше неодноразово порушували тему можливої трудової міграції до України з країн Азії та Африки як способу частково компенсувати демографічні втрати.
Чепурний не погоджується з такими підходами та вважає їх ризикованими. Він наголошує, що демографічні процеси можуть змінитися природним шляхом після завершення війни, а українці, які нині перебувають за кордоном, — за умов економічного відновлення — потенційно можуть повернутися.
Автор також критикує практику порівнянь із країнами Західної Європи, де тривалий час ведуть дискусії про наслідки імміграційної політики та мультикультурних моделей. У дописі він підкреслює, що, на його думку, Україні варто робити ставку на внутрішній людський потенціал та створення умов для підвищення народжуваності.
Водночас позиції Лібанової й Милованова, які Чепурний критикує, є частиною ширшої загальноєвропейської демографічної дискусії та неодноразово обговорювалися в професійному та науковому середовищі. Обидва експерти наполягають, що демографічні тенденції в Україні потребують системного аналізу й пошуку комплексних рішень, серед яких трудова міграція розглядається лише як один із можливих інструментів, а не єдиний шлях.
