Історія з Доктором Смерть вчить: якщо хочете жити, не довіряйте «безкорисливим помічникам»
А особливо, цілителям, готовим вилікувати від усіх хвороб
Якщо ви власник якоїсь нерухомості, якщо вам добре за 60, якщо є гроші і якщо немає прямих спадкоємців, значить, ви – ідеальна жертва: достатньо заволодіти правами на вашу власність і допомогти вам скоріше померти. Якщо у вас є більшість якостей «ідеальної жертви», значить, ви вже на прицілі. Ні, ми не лякаємо, а так воно і є – навколо більш ніж достатньо «безкорисливих помічників». І якщо ви раптом опинитеся в малопомітній могилі на кладовищі, цілком можливо, що вас ніхто не вбивав, а про ваші похорони подбав ваш добрий опікун.
«Доктор смерть», за законом нікого не вбивав
Цю фразу варто перечитати кілька разів: відомий 12 років тому на всю країну цілитель-отруйник Сергій Волосюк (ім’я змінено), якого з легкої руки журналістів називали «доктор смерть», відповідно до українського законодавства нікого не вбивав (https://zakononline.ua/court-decisions/show/59431489). Він відсидів зі своїми спільниками кілька років зовсім не за вбивства десятка-другого людей. Йому змогли інкримінувати лише крадіжки, вимагання і ще пару не найтяжчих статей Кримінального кодексу. Люди, яких він «лікував», просто самі по собі, з різних причин помирали, а Волосюк лише заволодівав їхнім майном: цінностями, квартирами тощо. Особливо уважно в цю фразу потрібно вчитатися тим, хто втратив своїх близьких, які були його пацієнтами: Волосюк зі спільниками відсидів лише за крадіжки і розбій і давно вже на волі. Страшно? А якщо він і до вас прийде або до ваших родичів і тихо, ніжно допоможе померти?..
Нагадаємо, в 2013 році, як грім серед ясного неба, ЗМІ прокотилася інформація: в Житомирі затримано людину, яка протягом багатьох років, прикидаючись відомим медиком, накачувала психотропами своїх пацієнтів, а потім заволодівала їхнім рухомим і нерухомим майном. І коли «пацієнти» після «курсу лікування» приходили до тями (якщо їм це вдавалося), у них нічого, крім їхніх хвороб, не залишалося: ні житла, ні засобів до існування. До речі, «лікував» Волосюк своїх жертв за їхні ж, і дуже немаленькі гроші. Він діяв не сам: у команді були і навідник, і юрист, а його співмешканка ставила жертвам крапельниці. Звідкись він у чималих кількостях добував медикаменти, які можна отримати тільки за рецептами. Схема працювала не один рік. Волосюка особливо цікавили самотні літні жінки, особливо з грошима і нерухомістю.
«Про смерть сестри я дізналася зовсім випадково – наші родичі побачили на кладовищі її могилу».
Жертв своїх Волосюк знаходив буквально на вулиці, представлявся лікарем і пропонував свої послуги. Потім за допомогою психотропних ліків перетворював їх на лежачих інвалідів із паралізованою волею і забирав все.
Пригадаємо розповідь житомирянки Світлани про те, як зникла, а потім знайшлася на кладовищі її сестра Наталія Боженкова:
– Наташа розлучилася зі своїм чоловіком Юрієм, який вічно пропадав на заробітках, але контактів з ним не втратила. Можливо, саме він звів мою сестру з Волосюком, оскільки рідна тітка Юрія живе в одному будинку з ним. Наташа продала свою велику квартиру і купила поменше, потім і її продала. І так чотири квартири, поки не опинилася в гуртожитку. Я з Наташею спілкувалася мало – не схвалювала її спосіб життя. Про смерть сестри дізналася зовсім випадково – наші родичі побачили на кладовищі її могилу. Коли почала розбиратися, з’ясувалося, що сестра перед смертю лежала в психіатричній лікарні. Від чого померла – незрозуміло. Але, як розповідав її колишній чоловік, їй якась медсестра ставила крапельниці і давала дуже багато якихось таблеток. З’ясувалося також, що ховала її на правах опікунки співмешканка Волосюка. Мені на кладовищі дали її адресу. Коли я почала пояснювати їй, навіщо прийшла, вона просто зачинила переді мною двері.
Для родини Жанни Мельничук зустріч із псевдолікарем закінчилася трагедією – вона поховала матір і брата та втратила 3-кімнатну квартиру. Їх знайшли мертвими у власному будинку. Причина смерті, зазначена в медичному свідоцтві про смерть, – алкогольне отруєння. Слідство не звернуло уваги на те, що за кілька днів до смерті мати Жанни продала квартиру за дорученням, оформленим на Волосюка, і саме він виступав в угоді як опікун родичів Жанни.
Матір і сина Піньковських Волосюк не встиг відправити на той світ, але зате поживився їхніми заощадженнями. Ця сім’я типова серед тих, які представляли особливий інтерес для Лисюка: 66-річна мати Галина Домініківна і 43-річний син-холостяк Віталій, який пропрацював 12 років в Іспанії, а значить, мав заощадження і дорогі речі.
– Я не знаю, де і як мама познайомилася з Волосюком, – розповідає Віталій. – Він сказав їй, що у неї пухлина мозку і що потрібно лікуватися в київській клініці. Взимку минулого року він відвіз її туди. І мене теж він лікував у цій клініці.
– Нас там десь місяць протримали, – каже Віталій. – За це виманив у мене стільки грошей, що й передати не можна, – близько 40 тисяч доларів, які я накопичив за 12 років роботи в Іспанії. А потім він відправив мене в наркодиспансер – нібито почистити організм. Як виявилося, у нього там хороші зв’язки. Ставили мені там крапельниці цілий місяць. За цей час з дому зникли всі золоті прикраси.
«…Я зрозуміла, що у мене вкрали все золото, гроші та цінні речі, а також військові нагороди мого покійного батька»
Вижила і житомирянка Неля Смирнова. Вона підходила в жертви Доктору Смерть за всіма параметрами: жила одна, 10 років пропрацювала в Італії, мала гарну квартиру в центрі міста. …Після уколу Неля Смирнова відключилася і пробула в несвідомому стані близько півтори доби.
– Періодично свідомість трохи прояснювалася, я чула чоловічі голоси і один жіночий – вони лаялися… – згадує вона. – Чула брязкіт ключів… Відчувала, як мене тягнуть кудись… Але, коли я намагалася відкрити очі, нічого не виходило. Розбудив мене телефонний дзвінок. Дзвонила подруга, яка хотіла з’ясувати, куди я зникла. Я сказала, що сплю, і знову відключилася. Подруги не заспокоїлися і приїхали до мене. Коли увійшли, побачили біля мене Волосюка – він слухав мій пульс. Запитали, як він потрапив до квартири. Той відповів, що було відчинено. Сказав також, що це я зателефонувала йому і попросила приїхати, бо мені погано. Зрозуміло, я йому не дзвонила…
– Подруги викликали «Швидку». Відвезли мене в 1-шу міську лікарню. Там підійшла лікар і насамперед запитала: «Скільки років ви п’єте?». Мене аж підкинуло: адже я взагалі не вживаю алкоголь, ніколи і ні краплі! За словами лікаря, в лікарню подзвонили мої сусіди і сказали, що я алкоголічка. Зрозуміло, сусіди не дзвонили – ми з 1986 року живемо в одному будинку і майже зріднилися. Через 9 днів мене виписали додому. У квартирі було порожньо. Впала в око прочинена дверцята шафи. Заглянула і зрозуміла, що у мене вкрали все золото, гроші і цінні речі, а також військові нагороди мого покійного батька. Було видно, що шукали документи на квартиру. Але не знайшли, тому що я зберігаю їх у банку. За свідченнями сусідів, поки я лежала в лікарні, всі 9 днів у моїй квартирі хтось жив. Я думаю, весь цей час методично шукали схованки.
Поліція зацікавилася Волосюком після того, як він отруїв житомирського таксиста Павла, з яким ніби товаришував, і його дружину. Одного разу Волосюк раптом з’явився у них і запропонував випити по чарці дуже цілющої настоянки з його фляжки. Вони випили і відключилися. Через два дні подружжя знайшли там же, на дачі, родичі, які занепокоїлися їх зникненням. З дачі було вивезено все дочиста, включаючи документи на нерухомість. Відкачували подружжя в реанімації цілих 4 дні. Вкрадені документи виявилися на дачі Волосюка під час обшуку.
Слідство тривало майже 2 роки. Підозрюваному інкримінували цілий ряд злочинів – розбій, крадіжки, шахрайство, викрадення документів і паспортів, незаконне поводження зі зброєю. Однак вбивства слідчі довести так і не змогли. «Доктору Смерть» дали 14 років позбавлення волі, з яких частина покарання була поглинена «законом Савченко», відповідно до яких один день попереднього ув’язнення зараховується за два дні позбавлення волі. Волосюк і його спільники зараз на волі і навряд чи сидять без діла.
***
А на закінчення – дві важливі поради, які продовжать вам життя: не вірте в безкорисливість чужих людей і зберігайте документи на нерухомість, а також коштовності, в банківському сейфі.
***
Якщо читач знайде в тексті знайомі імена, то це лише випадкові збіги.
Сергій Ковальчук, газета “Субота”
