Як стало відомо, 23-річний уродженець невеликого села в Бердичівському районі Євгеній Растівський формально є власником 360 компаній — це більше, ніж у найбагатшого українця Ріната Ахметова, на якого записано 332 фірми.
Як з’ясували журналісти, йдеться не про реальну бізнес-імперію, а про одну з найпоширеніших в Україні схем із використанням фіктивних директорів і власників.
За даними видання, масово оформлювати компанії на Растівського почали, коли йому було лише 19 років. Йому переписували товариства з обмеженою відповідальністю з мільйонними статутними капіталами, підприємства, що співпрацювали з банками, аграрні компанії та фірми, пов’язані з постачанням газу. У багатьох із них Растівського одночасно зазначали як власника, директора і бухгалтера.
за свої послуги хлопець брав близько 1 тисячі гривень за одну компанію. Для порівняння, юристи оцінюють «ринкову» вартість фіктивного директора щонайменше у 300 доларів. Таким чином, навіть попри загальну значну суму, Растівського вважають одним із найдешевших фіктивних директорів на тіньовому ринку.
Журналісти звертають увагу, що схема з фіктивними власниками широко використовується для того, аби уникнути складних податкових перевірок або приховати реальних бенефіціарів бізнесу. У таких випадках компанію переоформлюють на людину, яка погоджується за невелику плату «тримати» на собі юридичну особу, іноді — пожиттєво.
Водночас, як стає зрозуміло з матеріалу, Растівського використовували не лише для «поховання» компаній. Так, у 2023 році він начебто вніс 7 млн грн до статутного капіталу агрофірми «Калма Трейд» і став її єдиним власником. Дані про це містяться в системі YouControl.
У 2024 році тоді ще 22-річний Растівський офіційно став директором ТОВ «Мєтапей». Саме цій компанії належала мережа терміналів iBox, а також вона була партнером «Айбокс Банку», який згодом звинуватили у відмиванні коштів для грального бізнесу. Через численні порушення банк позбавили ліцензії.
Серед сотень компаній, пов’язаних із Растівським, є й такі, що оперували десятками і сотнями мільйонів гривень. Зокрема, ТОВ «Молібденіт» внесло понад 190 млн грн до статутного капіталу іншої фірми — «Графіті-2», свідчать дані YouControl. Раніше ця компанія мала назву «Екоінжиніринг» і належала підсанкційному ексвласнику збанкрутілого «Дельта Банку» Миколі Лагуну. Сам банк укладав з нею кредитну угоду з лімітом заборгованості до 160 млн грн.
Євгеній Растівський входить до двадцятки українців, на яких оформлено найбільшу кількість ТОВ. При цьому він офіційно зареєстрований у рідному селі з населенням лише 86 мешканців, де, як зазначають журналісти, сусіди навіть не підозрюють про його «бізнес-статус».
Видання також наголошує, що статус фіктивного директора у цьому випадку підтверджений судом. Растівського визнали винним — підроблення документів для державної реєстрації юридичних осіб, вчинене повторно. Суд призначив йому один рік умовного покарання.
У матеріалах кримінальної справи №753/19587/23 зазначено, що Растівський зустрічався з невстановленими особами в Києві, біля станцій метро, де за 1 тисячу гривень погоджувався ставати формальним власником і директором компаній. Частина з цих фірм, за даними слідства, використовувалась у податкових схемах з виведення капіталів, зокрема у взаємодії з такими підприємствами, як ТОВ «Юніотрансбілдінг», «Укрцентраль», «Миколаївський локомотиворемонтний завод», «Магістраль-ЮГ» та іншими.
Журналісти «Телеграфу» також простежили, що серед компаній, оформлених на Растівського, є фірми, раніше пов’язані з банкірами, великими бізнес-групами та родинами політиків.
Ріо-Бердичів
