Питання походження чотирьох мільйонів доларів готівкою, які фігурують у справі так званих «плівок Міндіча», досі залишається без офіційної відповіді з боку держави. Жоден із ключових органів влади публічно не поцікавився, яким шляхом така сума іноземної валюти опинилася в Україні.
Як випливає з відповіді Державної митної служби України на журналістський запит, жодних звернень щодо цієї готівки митники не отримували. Йдеться про відсутність запитів з боку правоохоронних органів, Національного банку України та народних депутатів, які раніше ініціювали обговорення справи.
У Держмитслужбі підтвердили, що НАБУ, САП, НБУ та представники парламенту не зверталися з офіційними питаннями щодо можливого ввезення в Україну доларових банкнот, які були вилучені під час обшуків. Саме ці $4 млн, фото яких раніше оприлюднювали силові структури, частково складаються з нових купюр у заводській упаковці Федеральної резервної системи США. Зазвичай така валюта потрапляє в країну через легальні банківські канали.
Фактично це означає, що митна перевірка походження цих коштів не проводилася, адже для цього не було формальних підстав — принаймні у межах чинних процедур.
У митній службі пояснюють: їхні повноваження не передбачають самостійного досудового розслідування можливих фактів контрабанди чи незаконного переміщення валюти. Митники можуть лише фіксувати порушення та передавати інформацію правоохоронним органам. Без офіційного запиту слідства ініціювати перевірку конкретної ситуації вони не можуть.
Водночас у Держмитслужбі наголошують, що загалом здійснюють заходи з протидії незаконному переміщенню валютних цінностей через кордон та ведуть відповідну статистику.
Згідно з наданими даними, кількість зафіксованих порушень валютного законодавства після початку повномасштабної війни суттєво зменшилася:
- у 2021 році зафіксували 210 випадків;
- у 2022-му — 47;
- у 2023-му — 77;
- у 2024-му — 32;
- за січень–жовтень 2025 року — 31 факт.
Схожа тенденція спостерігається й щодо обсягів тимчасово вилученої валюти. Якщо у 2021 році йшлося про понад 34 млн грн, то у 2024 році ця сума знизилася до 568 тисяч грн, а за десять місяців 2025 року — до 938 тисяч грн.
Ці цифри можна трактувати по-різному: або валютних порушень справді стало менше, або ж вони стали менш помітними для контролюючих органів.
Окремо митники зазначили, що у 2025 році ввезенням готівкової іноземної валюти в Україну займалися сім банків, а від початку повномасштабного вторгнення — вісім. Водночас інформацію про конкретні банки та обсяги ввезеної валюти не розкривають — такі дані надаються виключно в межах досудових розслідувань або за запитами Антимонопольного комітету.
Таким чином, за відсутності офіційного розслідування у справі Міндіча ці відомості залишаються закритими для суспільства.
На цьому тлі статистика Національного банку України демонструє різке зростання попиту на готівкову іноземну валюту в умовах війни. Банки завезли в Україну:
- у 2021 році — $4,3 млрд;
- у 2022-му — $5,9 млрд;
- у 2023-му — $9,5 млрд;
- у 2024-му — $15,9 млрд;
- за січень–жовтень 2025 року — $9,3 млрд.
Майже весь цей обсяг — долари та євро. Причому частка євровалюти зростає: за десять місяців 2025 року вона збільшилася з 26% до 36%.
У такому контексті історія з $4 мільйонами готівки без публічно встановленого походження виглядає особливо показово. Попри широкий резонанс справи, ключове запитання — як саме ці кошти перетнули кордон — досі залишається без відповіді.
