12 листопада 2026 року минає 90 років від дня народження Миколи Сингаївського — українського поета, який подарував слова пісні «Чорнобривці». Він народився в поліському селі Шатрище на Житомирщині, а його творчість стала відомою далеко за межами рідного краю.
У день ювілею письменника згадав його земляк, журналіст і письменник Віктор Васильчук. У своєму дописі він назвав Миколу Федоровича «вчителем, побратимом й колегою» та нагадав, що поет очолював Комітет Всеукраїнської літературної премії імені Василя Юхимовича.
Для Віктора Васильчука це особиста пам’ять. Він познайомився із Сингаївським ще школярем, коли майбутній автор «Чорнобривців» приїздив до літературної студії при коростенській районній газеті. Згодом вони знову зустрілися вже як колеги по літературній справі.
Як народилася пісня «Чорнобривці»
Історія найвідомішої пісні Миколи Сингаївського почалася далеко від його рідного Полісся — у Франції.
Під час студентської поїздки до Парижа поет побачив на клумбі чорнобривці. Знайомі з дитинства квіти нагадали йому рідну домівку та матір. Саме тоді, за спогадами про письменника, народилися перші рядки майбутньої пісні.
Музику до «Чорнобривців» написав композитор Володимир Верменич. Уперше пісня прозвучала 1960 року у виконанні Костянтина Огнєвого в Київській філармонії.
Згодом вона увійшла до репертуару багатьох українських співаків і стала однією з найвідоміших пісень про материнську любов та рідний дім.
Микола Сингаївський: біографічна довідка
Микола Федорович Сингаївський народився 12 листопада 1936 року в селі Шатрище Коростенського району Житомирської області в родині хліборобів.
Дитинство майбутнього письменника минуло на Поліссі. Середню освіту він здобув у Коростені, де закінчив школу №1 у 1954 році. Перші вірші почав друкувати ще в шкільні роки в районних та обласних газетах.
1956 року вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Однак закінчити навчання в Києві не зміг. За підтримки Максима Рильського його перевели до Львівського університету, де 1961 року він здобув журналістську освіту.
Із Максимом Рильським Сингаївський був знайомий ще зі шкільних років. Раніше Житомир Онлайн розповідав, як майбутній автор «Чорнобривців» познайомився з видатним поетом у Житомирі.
У 1958 році вийшла перша книжка Сингаївського для дітей — «Жива криничка». Згодом він став автором десятків поетичних і прозових збірок, серед яких «Гроно», «Мої сторони світу», «З березнем по землі», «Архіпелаги», «Синові в дорогу» та «Лоза і камінь».
Письменник працював у редакціях «Літературної України», журналу «Ранок», багато років очолював журнал «Піонерія». Займався художніми перекладами, зокрема з болгарської, польської та французької мов.
Його творчість відзначили літературними преміями імені Лесі Українки та Миколи Трублаїні. Микола Сингаївський мав звання заслуженого діяча мистецтв України.
Як зберігають пам’ять про поета на Житомирщині
Микола Сингаївський помер 22 лютого 2013 року в Києві.
Його ім’я носить Коростенська районна бібліотека. А 12 листопада 2021 року, до 85-річчя письменника, у Коростені відкрили меморіальну дошку на території школи №1, яку він колись закінчив.
Серед тих, хто зберігає пам’ять про поета, — і Віктор Васильчук. Вони були пов’язані літературним життям Коростенщини, святом «Просто на Покрову» та премією імені Василя Юхимовича.
Сьогодні, у день 90-річчя від народження Миколи Сингаївського, його згадують як поета, чия пісня про чорнобривці та матір залишається частиною української музичної культури.
