Раніше, як відомо, в Україні продавали «надлишкове військове майно», в Житомирі зокрема продали офіцерську їдальню і вже збиралися продати Будинок офіцерів. Зараз також продають, наприклад, майно банків. Задля виправдання цих непопулярних заходів часто можна почути такі формулювання, що мовляв «держава продає майно для поповнення бюджету, підвищення ефективності управління активами (бо приватний власник краще дбає про прибутковість), залучення інвестицій, створення прозорих ринкових механізмів та зменшення державного сектору економіки, який часто є збитковим та неефективним, що в результаті йде на користь економічному розвитку країни». Але чи це справді так? І з приводу цього виникає декілька запитань.
Якщо держава неефективний менеджер і не може ефективно управляти власними активами, то для чого вона тоді їх створювала?
Якщо державний сектор економіки у нас є збитковим та неефективним, то чому в інших країнах він високорентабельний?
І останнє. Якщо державний менеджмент по ефективності поступається приватному, то як йому довірили управляти економікою всієї країни?
Ось прочитав чергове повідомлення на сайті електронних торгів «Прозорро Продажі» про продаж в Житомирі через аукціон цілого комплексу приміщень державного Укрексімбанку, за якихось там 8,3 мільйона гривень. А це величезне приміщення площею 401,2 квадратних метри та 113 одиниць нерухомого майна! Просто за безцінь, по суті – за копійки, адже на кону десятки кімнат, автомобілі, інфраструктурне оснащення і т.п. Якось в голові не вкладається, що зараз таке можливо.

А причиною продажу названо «продаж непрацюючих кредитів». А хто видавав ці кредити? А хто брав і не повернув? А хто поніс відповідальність за фінансові оборудки? Відповіді на ці запитання нам вже ніхто не надасть. Отож, нам в черговий раз вішають «на вуха локшину», мовляв, держава позбавляється непрофільних або збиткових активів, фокусуючись на своїх основних функціях.
А може ці так звані збитки облаштовані кимось штучно, щоб «жирні шматки» державного майна за безцінь продати «своїм людям»?
Хома Невіруючий





