27 грудня в центрі Житомира відбулася символічна акція на підтримку українських військових, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. На майдані Корольова учасники накрили різдвяний стіл — із порожніми місцями, що стали мовчазним знаком відсутності тих, хто не повернувся додому.
Організатори наголошують: для родин полонених і зниклих війна не має пауз, а свята залишаються болісним нагадуванням про втрату й невизначеність.
«Для багатьох сімей за святковим столом завжди є порожнє місце. А в когось — не одне. Це наші рідні, які воювали за Україну і досі не повернулися», — розповіла співорганізаторка акції Тетяна Гойдик.
До акції долучилися родичі військових, небайдужі містяни та активісти. Вони тримали плакати, прапори бойових підрозділів, світлини зниклих безвісти та полонених. Окремим символом стала ялинка, прикрашена половинками сердець із написаними іменами тих, кого чекають удома.
Серед учасників — Тетяна Якимець, мати військовослужбовця 82-ї бригади Олександра Якимця, який зник безвісти на Покровському напрямку влітку 2025 року. Жінка каже, що відвідує подібні акції постійно, бо лише так відчуває, що про її сина пам’ятають.
«Свят немає, коли серце не знає, де твоя дитина. Є тільки очікування і надія», — ділиться вона.
Учасники акції переконані: публічні заходи — це спосіб не дати суспільству звикнути до болю війни й не забути про тих, хто досі не вдома. Вони сподіваються, що такі нагадування сприятимуть активнішим перемовинам щодо обміну полонених і пошуку зниклих безвісти.
«Ми виходимо, щоб про наших рідних говорили. Бо мовчання — найгірше, що може бути», — зазначають організатори.
