Президент Аргентини Хавʼєр Мілей 2 січня 2026 року підписав закон про так звану «податкову невинність». Його мета — заохотити громадян виводити долари, які роками зберігалися готівкою або на офшорних рахунках, у банківську систему країни.
Ключові умови реформи
▪️ У грудні Конгрес у 66 разів підвищив поріг податкового переслідування — до еквівалента $70 000 на податковий рік. До цієї суми громадяни не зобов’язані пояснювати походження витрат.
▪️ Строки давності за фінансовими правопорушеннями скорочено з 5 до 3 років.
▪️ Запроваджено режим, що звільняє від обов’язку декларувати зміни чистого капіталу.
Під амністію не підпадають:
- особи з річним доходом понад 1 млрд песо (≈110 млн грн);
- особи з майном понад 10 млрд песо (≈1,1 млрд грн).
Як це працює
Громадяни, які приєднуються до нового режиму, можуть вносити долари на банківські рахунки без пояснення джерела походження та одразу ними користуватися — витрачати або зберігати під відсотки.
«Вони кладуть свої долари в банк і можуть одразу ними розпоряджатися — як у будь-якій країні світу», — написав міністр економіки Луїс Капуто у соцмережі X.
Контекст і цифри
Це продовження податкової амністії, яку уряд Мілея запустив ще у 2024 році.
За цей час у банківську систему вже залучили понад $20 млрд. Раніше ці кошти були заморожені на спеціальних рахунках, а з 2 січня власники отримали до них повний доступ.
За оцінками уряду, аргентинці тримають близько $251 млрд «під матрацами» — це у шість разів більше, ніж валютні резерви Центрального банку країни ($41 млрд станом на 30 грудня).
Термін дії амністії — 9 місяців.
Критика
Опозиція застерігає, що така лібералізація може мати зворотний бік. Колишній міністр закордонних справ Хорхе Тайана заявив, що ініціатива ризикує перетворити Аргентину на потенційний центр відмивання коштів, включно з доходами від наркотрафіку.
