У соцмережах Житомира набирає обертів жвава мовна дискусія, яка, на перший погляд, здається дрібницею, але насправді торкається глибших питань ідентичності та мовної традиції. Йдеться про те, як правильно називати мешканців міста — житомиряни чи житомирці.
Частина містян наполягає: історичною й питомою назвою є саме «житомиряни». Вони переконані, що форма «житомирці» є штучною, нав’язаною та не властивою місцевій мовній традиції. У дописах люди порівнюють: «ленінградці», «нижегородці», «новгородці» — і стверджують, що така модель є чужою для української мовної логіки.
«Ми все життя були житомирянами. І раптом хтось вирішив, що ми — житомирці. Тоді вже й не кияни, а київці?» — пишуть користувачі в коментарях, наголошуючи, що мова йде не лише про слово, а про самовідчуття громади.
Окреме питання, яке активно порушують учасники дискусії, — форма однини та родовий поділ. Прихильники традиційного варіанту звертають увагу, що слово «житомиряни» має природну й усталену систему: він — житомирянин, вона — житомирянка. Ці форми логічно вписуються в українську мовну модель і давно використовуються в усному та писемному мовленні.
Натомість варіант «житомирці», на думку опонентів, одразу породжує мовну плутанину: він — житомирець чи житомирць? вона — житомирка? Такі форми звучать неприродно, викликають сумніви навіть у тих, хто намагається їх уживати, і не мають чіткої традиції в живій мові. Саме це, зазначають містяни, ще раз підтверджує, що слово «житомиряни» є не лише історично закріпленим, а й граматично зручним і зрозумілим для мовців.
У цій же площині обговорюють і ширшу тему так званих філологічно-лінгвістичних нововведень — від фемінітивів до варіантів іншомовних назв. Критики вважають, що частина таких змін не має опори ні в живій мові, ні в традиції, а лише ускладнює сприйняття української, особливо для тих, хто лише переходить на неї.
Водночас інша частина учасників дискусії вважає, що мова — жива, вона змінюється, а нові форми можуть співіснувати зі старими. Та навіть серед них визнають: такі зміни мають бути органічними, а не адміністративними чи модними.
