Поки рядові листоноші виживають на мізерні зарплати, державний поштовий оператор розпочинає масштабну зміну обгортки. Редакція сайту Житомир-Онлайн проаналізувала, чим обернеться для бюджету новий «дизайнерський» хід Ігоря Смілянського.
Державний поштовий оператор знову опинився в епіцентрі скандалу. Цього разу причиною стали не черги чи затримки пенсій, а маркетингові апетити менеджменту. На думку експерта Олега Попенка, компанія вкотре змінила «обгортку», залишивши зміст — сервіс та умови праці — у глибокому занепаді:
“Поки тисячі листонош в Україні виживають на мізерні зарплати, а відділення Укрпошти у селах і малих містах виглядають як з минулого століття, керівництво компанії знайшло, на що витратити гроші.
Рішення — умовний “ребрендинг”.
Суть — перевернути логотип догори дриґом.
600 тисяч гривень — за що саме?
За офіційною інформацією, близько 600 000 грн було заплачено за зміну айдентики. Фактично — за інтерпретацію вже існуючого знака, без технологічного прориву, без нової філософії сервісу, без реальних змін для клієнта.
Питання просте:
чи стало швидше доставляти листи?
чи зменшилися черги?
чи виросли зарплати поштарів?
Відповідь очевидна — ні.
Справжня ціна «красивої картинки»
600 тисяч — це лише початок.
Найцікавіше далі.
Після “перевернутого логотипу” компанія заходить у масштабний ребрендинг:
всіх відділень Укрпошти, автомобільної техніки, вивісок, табличок, форми, брендованих матеріалів.
За оцінками — 80–100 МІЛЬЙОНІВ гривень додаткових витрат.
У воюючій країні
У державній компанії
В умовах хронічної збитковості
Збитки є. Гроші — теж є? Фактично мова йде про розпил 100 млн грошей Укрпошти в умовах тотальної збитковості. Парадокс, але грошей “немає” лише на людей:
на підвищення зарплат листоношам, на нормальні умови праці, на ремонт реальних, а не “візуальних” проблем відділень.
Натомість гроші знаходяться на:
дизайнерські експерименти, брендбуки,
презентації, переклеювання логотипів.
Це не модернізація. Це імітація змін.
Соціальна функція чи маркетинговий фантик?
Укрпошта — це не IT-стартап і не приватний бренд. Це соціальна інфраструктура, яка:
доставляє пенсії,
працює у прифронтових регіонах,
є єдиним каналом зв’язку для мільйонів людей.
Коли в такій компанії:
збитки → постійні
зарплати → принизливі
сервіс → критикований роками, витрачати десятки мільйонів на “перевернутий “значок” — це вже не помилка. Це управлінська безвідповідальність, і вже давно всім нам пора ставити питання до Смілянського, до Наглядової Ради, до коле цей блазень буде очолювати стратегічне українське державне підприємство.
Олег Попенко
