Як стало відомо редакції Житомир-Онлайн, в Україні виникла парадоксальна ситуація навколо механізму розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Попри законодавчу вимогу проводити регулярну науково-громадську експертизу споживчого кошика, профільні міністерства фактично не можуть підтвердити діяльність відповідного органу.
Закон є, комісії немає?
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», затвердженню цифр має передувати робота спеціальної експертної комісії. Цей орган повинен складатися з 16 осіб, дотримаючись принципу паритетності:
- 4 представники центральних органів виконавчої влади;
- 4 від всеукраїнських об’єднань роботодавців;
- 4 від профспілок;
- по 2 представники від громадськості та наукових установ.
Така структура мала б гарантувати прозорість та обґрунтованість розрахунків. Однак, за даними громадських запитів, які опинилися у розпорядженні розслідувачів, Кабінет Міністрів перенаправив запит щодо складу та засідань цієї комісії до Мінсоцполітики та Мінекономіки.
Результат виявився несподіваним: у відомствах не змогли надати інформацію про те, коли востаннє збирався цей орган. Фактично, ніхто не взяв на себе відповідальність пояснити, хто саме і на підставі яких розрахунків встановив прожитковий мінімум для пенсіонерів на рівні, що ледве перевищує 2,5 тисячі гривень. Раніше ми вже аналізували цю проблему і писали про те, хто прирік пенсіонерів на виживання в умовах тотальної економії.
Фінансовий парадокс
Ситуація виглядає особливо гостро на тлі макроекономічних показників. Пенсійний фонд України регулярно звітує про власні надходження, а державний бюджет отримує значні дотації від західних партнерів, обсяг яких оцінюється у мільярди євро щорічно. Попри наявність ресурсу, механізм реальної оцінки потреб непрацездатної людини залишається “в тіні”.
Активісти наголошують на кричущій диспропорції. Поки у суспільстві триває гостра дискусія, скільки грошей мають отримувати українські чиновники, посадовці державних інституцій та грантових структур отримують зарплати, що сягають сотень тисяч гривень. На цьому фоні базовий соціальний стандарт для мільйонів пенсіонерів залишається на межі фізичного виживання.
