Житомирська громада знову схиляє голови у глибокій скорботі. Через чотири місяці після трагічної загибелі на Донецькому напрямку до рідного міста на щиті повернувся Ярослав Вікторович Петров.
Як стало відомо Житомир-Онлайн, Ярослав народився та виріс у Житомирі, навчався у школі №17 (нині ліцей №17). Свою професійну освіту здобув у ПТУ №1 за спеціальністю каменяра-плиточника, а згодом працював слюсарем у Київському депо №1. Близькі згадують його як надзвичайно працьовиту та відповідальну людину, яка ніколи не цуралася жодної роботи.
Найбільшою цінністю та сенсом життя для Ярослава були його сини. Він був турботливим батьком, який присвячував кожну вільну хвилину вихованню дітей. У пам’яті друзів він назавжди залишиться щирою, життєрадісною людиною, яка обожнювала природу та риболовлю. Особливу повагу Ярослав виявляв до своєї матері, яка самотужки виховала трьох синів і для якої він завжди залишався надійною опорою.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Ярослав Петров продемонстрував неймовірну силу духу. Маючи інвалідність з дитинства, він не підлягав обов’язковому призову, проте наполегливо вимагав зарахування до лав ЗСУ, вважаючи захист Батьківщини своїм священним обов’язком.
Бойовий шлях воїна включав наступні етапи:
- Січень 2023 року — вступ до лав Збройних Сил України.
- Проходження інтенсивної військової підготовки у Великій Британії за фахом стрільця-кулеметника.
- Серпень 2025 року — переведення до складу штурмової спецроти.
Героїчний шлях захисника обірвався 25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Лише через чотири місяці після останнього бою Герой зміг повернутися додому для останнього спочинку. У вічній скорботі залишилися мати, маленькі сини, брати та побратими.
Це вже не перша болюча втрата для нашого міста за останній час. Раніше ми повідомляли, як на щиті до рідного Житомира повернувся Герой, а також писали про прощання з Олексієм Бондарчуком. Світла пам’ять про мужнього воїна Ярослава Петрова житиме в наших серцях вічно.
