38-річний житель Малина на Житомирщині Ігор Субботін на позивний “Джоні” — навідник мінометного відділення взводу бойової підтримки третьої штурмової бригади. Виконуючи бойове завдання, чоловік зник безвісти 22 травня 2024 року біля населеного пункту Нововодяне на Луганщині. Мама Ігоря Анелія Заєць розповіла Суспільному, що 24 травня 2024 року їй про це повідомили представники військкомату.
“Ніхто не залишився живий, крім старшого. У них сьомий був старший. Він був увесь посічений, його ледве врятували. Я навіть не знаю, у якому він зараз стані. А мій син і його напарник були поранені у перший день. А їм треба було п’ять днів бути. Туди зайти ніхто не міг. Там були фосфорні бомби, була артилерія, а у них було тільки по два автомати”, — розповіла Анелія Заєць.
Анелія Заєць, мама зниклого безвісти Ігоря Субботіна
За словами жінки, замкомандира бригади під час особистого візиту до неї у червні 2024 року розповів, що місце, де перебував Ігор, знищила керована авіабомба. Перед цим туди росіяни скерували фосфорні бомби, позицію обстріляла артилерія. Сили були нерівні, розповіла жінка.
“А потім туди, мені сказав командир, попадає КАБ — керована авіабомба. На “Прометей”, там нічого не залишилося”, — розповіла жінка.
Ігор Субботін, зниклий безвісти воїн
Анелія Заєць показала кімнату сина, де зібрані його фото, бойові і творчі нагороди, гітари. До служби Ігор цікавився технікою, був байкером і солістом місцевого рок-гурту “Чорна Рада”, розповіла жінка. Музика була одним з його захоплень. Анелія Заєць розказала, що Ігор Субботін перемагав на музичних конкурсах, отримав третє місце на відбірковому турі “Україна має талант” та написав кілька власних пісень.
“Я зараз вам зачитаю пісню, яка стала як пророк: “Я покину цей світ, цей світ неспокійний, я стану вільним, вільним, як птах. Я не буду сидіти в цій клітці залізній. Я не можу чекати, поки прийде мій страх”. Окреме місце у кімнаті займають гітари. Син не мав спеціальної музичної освіти, але швидко вчився. Вночі сидів підбирав акорди, потім підбирав всякі пісні і слова, але все таке патріотичне. Дуже любив Шевченка”, — розказала жінка.
Ігор Субботін, зниклий безвісти воїн
Фото зниклого безвісти воїна Ігоря Субботіна
До лав Збройних сил України Ігор доєднався у червні 2022 року, розповіла Анелія Заєць. Рішення сина підтримала, розказала жінка.
“Ми пішли з ним удвох. І ВЛК ми теж удвох проходили. Я скрізь була з ним, він був не проти”, — розказала жінка.
За її словами, Ігор Субботін служив у Третій штурмовій бригаді з часу її утворення, виконував завдання та завжди підтримував своїх товаришів грою на гітарі.
Фото і речі зниклого безвісти воїна Ігоря Субботіна
Анелія Заєць пригадує останню розмову з сином перед його виходом на бойове завдання. “Мам, це війна. Ти до всього маєш бути готова”, — це були його останні слова, розповіла жінка.
“21 травня 2024 року ми з ним говорили. Він сказав: “Мам, у нас світла немає, працюють генератори. Я не зможу довго говорити, тому що мені треба готуватися на передову”, — розповіла Анелія Заєць.
За словами жінки, особисті речі сина та гітару, подаровану командиром, вона отримала від військової частини поштою пізніше.
“Я її завжди протираю. А струни ніколи не чіпаю. Я їх цілую, тут, де його пальчики проходили. Була така ідея, але ж мені 72 роки піти, платити, і щоб мене теж навчили (грати на гітарі — ред.), щоб я могла хоч щось синове виконати”, — розказала Анелія Заєць.
Фото зниклого безвісти воїна Ігоря Субботіна
Жінка показала нагороди Ігоря — пам’ять про його службу.
“Це його нагородили за Бахмут. Це також нагорода за Бахмут, там бої йшли. Це хрест хоробрості за Бахмут. А це нагорода за Авдіївку. Ото привезли”, — розказала жінка.
Нагороди воїна Ігоря Субботіна
Анелія Заєць розказала, що у неї з сином були свої маленькі святкові ритуали. За святковим столом у родині роками зберігалася одна традиція — кожен мав своє місце. Жінка розповіла, що цю звичку залишила незмінною.
“У нас була така традиція. Якось воно вийшло весь час, що кругом стола у нас у кожного було своє місце. Там завжди сидів зять. Він у мене такий плотний був. Він помер в один день з моїм чоловіком. Тут сиділа дочка, тут внучки. Тут Ігорьок завжди був і я, так збоку. Отак завжди сиділа я. Це його кітель. І це його взуття і вони завжди тут стоять. І коли Новий рік, Різдво, я завжди ставлю йому тарілочку, я йому ложу салат, я йому наливаю бокал шампанського і так з недільку воно в мене стоїть”, — розповіла жінка.
Анелія Заєць, мама зниклого безвісти Ігоря Субботіна
