Житомирська громада провела в останню путь свого сина, відважного захисника Олександра Дмитровича Зайця. Його життя, обірване 26 лютого 2026 року, було прикладом незламності та вірності обов’язку.
Олександр народився у Житомирі в 1977 році. Життя випробовувало його на міцність змалечку — у сім років він втратив матір. Випускник 7-ї школи та професійно-технічних ліцеїв №5 і №14, він обрав шлях професійного далекобійника, пов’язавши долю з дорогою.
Бойовий шлях Героя:
- Доброволець: У березні 2022 року Олександр не став чекати повістки, а самостійно прийшов до ТЦК, аби стати на захист рідної землі;
- Гарячі точки: Його підрозділ виконував завдання на найбільш складних ділянках фронту, де Олександр проявив себе як надійний товариш та досвідчений воїн;
- Визнання: За мужність був відзначений державною нагородою — медаллю Богдана Хмельницького та нагрудним знаком «Ветеран війни — Учасник бойових дій».
Для Олександра побратими стали другою сім’єю, але найбільшою любов’ю та сенсом життя була його донька. Саме заради її майбутнього у вільній країні він щодня ризикував собою на передовій.
Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та всім, хто пліч-о-пліч з Олександром виборював нашу свободу. Його ім’я назавжди вписане в історію героїчної оборони України.
