Зарплатний розрив у держсекторі: чому український посадовець отримує у 37 разів більше за мінімум

Соціальна політика України у 2026 році дедалі більше нагадує систему «паралельних світів». Поки для більшості населення встановлюються жорсткі рамки економії, вища ланка державного апарату продовжує нарощувати власні доходи, використовуючи легальні, але етично сумнівні механізми нарахувань.

Аналіз ситуації від Павла Себастьяновича:

«Посадовий оклад: з 1 січня 2026 року – не менше ніж 2,5 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, а максимально можливий посадовий оклад для керівників центральних органів влади становитиме не більше ніж 15 мінімальних окладів для службовців місцевого рівня»…
Тобто чиновник сьогодні може отримувати 15 х 8320 = 124800. Тобто це 37 прожиткових мінімумів! І це без доплат та надбавок. А як же зарплата очільниці Рахункової палати у 500 тисяч грн? А керівник фонду гарантування вкладів понад 500 000 грн? А зарплати та довічне утримання суддів?
Скажіть, де в ЄС чи країнах ОЕСР такий розрив у доходах? Різниця там між мінімальною та максимальною зарплатнею в держсекторі 5-8 разів. Чому в нас 15?
Різниця між мінімальною та максимальною пенсіями в Україні – 165 разів! Екс-суддя КС встановила сама собі 390 000 грн на місяць. І чому встановлений міністерством фінансів прожитковий мінімум менше у три рази реального прожиткового мінімуму, який розрахованих міністерством соцзахисту?

Арифметика нерівності

Згідно з офіційними даними, прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3 328 грн є фактично «паперовим» показником, який не покриває навіть базових потреб у харчуванні та ЖКГ. Водночас:

• Зарплатний коефіцієнт: В країнах ОЕСР різниця між найнижчою та найвищою зарплатою у держсекторі становить 5-8 разів. В Україні цей показник офіційно закладений як 15, а з урахуванням премій та надбавок сягає космічних масштабів.
• Пенсійний рекорд: Розрив у пенсіях (мінімальна проти 390 тис. грн у суддів КС) сягає 165 разів, що є абсолютним антирекордом для країн, які претендують на членство в ЄС.
• Маніпуляція стандартами: Розрахунки Міністерства соцзахисту показують, що реальний прожитковий мінімум утричі вищий за той, що закладає Мінфін у бюджет.

Такий глибокий розрив у доходах підриває довіру до інститутів влади та робить неможливим побудову справедливого суспільства під час війни та відновлення.