Сьогодні, 20 березня 2026 року, Україна прощається з людиною-епохою. На 98-му році життя завершився земний шлях Почесного Патріарха Православної церкви України Філарета (Михайла Денисенка). Його життя було не просто біографією священнослужителя, а літописом боротьби України за власну духовну ідентичність.
Про смерть патріарха повідомив Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, закликавши українців до молитви за упокій душі людини, яка десятиліттями тримала на своїх плечах тягар відродження Київського Престолу.
Від донецьких степів до ректорства у Москві
Шлях Михайла Денисенка розпочався у селі Благодатне на Донеччині. Хлопець з шахтарського краю обрав шлях віри у найскладніші для релігії часи — у розпал сталінської епохи. Після Одеської семінарії та Московської духовної академії він стрімко підіймався церковними сходами. Вже у 1950 році Михайло прийняв чернечий постриг з ім’ям Філарет.
Він мав блискучу кар’єру в РПЦ: був ректором Московської духовної академії, служив за кордоном і навіть став Місцеблюстителем патріаршого престолу після смерті московського патріарха Пімена у 1990 році. Філарет мав усі шанси очолити Московський патріархат, але історія розпорядилася інакше.
Український вибір та анафема
Зі здобуттям Україною незалежності Філарет зробив крок, який назавжди змінив релігійну мапу Східної Європи. Він став ініціатором надання УПЦ повної самостійності. Коли Москва відповіла відмовою та спробами усунути його, Філарет не відступив. У 1992 році було створено Українську православну церкву Київського патріархату, яку він очолив у 1995-му.
За цей вибір російська церква наклала на нього «анафему», яку він ніколи не визнавав і яку врешті було скасовано Константинополем у 2018 році перед врученням Томосу. Патріарх завжди був безкомпромісним у питаннях моралі та влади. Згадуючи буремні події десятилітньої давнини, варто пам’ятати його слова: «Влада не виконує свої обов’язки, захищаючи зло» — ця позиція патріарха під час Майдану стала духовним дороговказом для мільйонів.
Герой України та духовний наставник
Попри складні внутрішньоцерковні дискусії останніх років, внесок Філарета у створення єдиної Помісної церкви є незаперечним. У 2018 році він свідомо відмовився висувати свою кандидатуру на пост Предстоятеля нової ПЦУ, щоб відкрити шлях до визнання української автокефалії світом.
За його заслуги у 2019 році патріарху було присвоєно звання Героя України. Ще зовсім нещодавно, у січні, Житомир-Онлайн вітав його з 97-річчям. Тоді він приймав вітання у доброму здоров’ї, закликаючи всіх до єдності.
Головні віхи життя Патріарха:
1929 — народився на Донеччині.
1966 — став Екзархом України, архієпископом Київським.
1992 — очолив рух за автокефалію українського православ’я.
1995–2018 — Патріарх Київський і всієї Руси-України.
2018 — Почесний Патріарх Православної церкви України.
2019 — отримав найвищу державну нагороду — Герой України.
Патріарх Філарет залишиться в історії як архітектор української духовної незалежності. Людина, яка довела: вірність своїй землі та своєму престолу важить більше за будь-які імперські титули.
🔔 Бажаєте дізнатися більше про історичні постаті України? Підписуйтесь на наш Telegram-канал та будьте в курсі головних подій!
