Культурна спадщина Житомира та області у 2026 році опинилася на «голодному пайку». Поки сусідні громади та інші обласні центри виділяють сотні тисяч на збереження своєї історії, у Житомирі питання виявлення та обліку пам’яток фактично відкладається на невизначений термін. Цифри, закладені в бюджети міста та області, виглядають як формальна відписка, а не реальна стратегія порятунку архітектурних перлин.
За останніми даними, на розроблення документації для об’єктів культурної спадщини в бюджеті Житомирської міської ради на поточний рік передбачено лише 50 тисяч гривень. Враховуючи ринкову вартість послуг, за ці кошти можна підготувати документи орієнтовно лише для двох об’єктів на рік.
Бердичівський феномен vs обласний песимізм
Особливо контрастною ситуація виглядає на фоні сусідів. Маленький Бердичів передбачив у своєму бюджеті 500 тисяч гривень на аналогічні потреби — це вдесятеро більше, ніж заклав обласний центр. Інші обласні центри України також орієнтуються на суми близько пів мільйона гривень.
Ще сумніша картина на рівні області. Житомирська обласна рада заклала ті ж самі 50 тисяч гривень, але вже на всю територію області. Такий підхід фактично паралізує пам’яткоохоронну сферу в районах, де сотні об’єктів потребують термінового оновлення документації або внесення до реєстрів.
Десятки об’єктів поза законом: ризики втрати
Проблема не лише у цифрах, а й у часі, який нещадно нищить будівлі.
Житомир-Онлайн виділив головні загрози такого недофінансування:
- Відсутність обліку: В місті роками не вносилися до реєстру нововиявлені об’єкти культурної спадщини.
- Брак досліджень: Десятки споруд, що мають історичну цінність, досі не досліджені фахівцями.
- Забудова та руйнація: Об’єкти, що не мають охоронного статусу та належної документації, легко стають жертвами «реконструкцій» або просто розсипаються від часу, не маючи шансу на реставрацію.
Рамки у дві документації на рік — це занадто тісно для міста з такою багатою історією, як Житомир. Фактично, за нинішніх темпів, на інвентаризацію лише відомих об’єктів знадобиться кілька десятиліть.
Коли фінансування залишається мізерним, громада ризикує втратити цілі пласти своєї ідентичності. Історичні будівлі просто не дочекаються своєї черги в офіційних кабінетах, перетворившись на чергові пустирі або скляні офісні центри.
🔔 Чи вважаєте ви, що місто має витрачати більше на збереження старовинних будинків Житомира? Пишіть свою думку у нашому Telegram або на сторінці Facebook.
