Спущені колеса, брудне скло і понівечений капот — такі машини можна зустріти чи не в кожному мікрорайоні Житомира. Роками вони стоять у дворах чи просто на узбіччях, перетворюючись на «мертвий вантаж». У місцевому Telegram-каналі «Тут є місто» підняли гостру проблему автомобілів-привидів, які власники кинули напризволяще, а міські служби просто ігнорують.
«Роки йдуть, а та сама машина у дворі або на вулиці, як стала «мертвим вантажем» однієї весни, так і стоїть по сьогоднішній день, без сподівання на те, що хтось-колись її зможе завезти знову», — обурюються автори допису.

Чому розбиті машини ніхто не прибирає
Причини появи такого металобрухту на вулицях різні: від смерті чи переїзду власників до складних фінансових проблем і неможливості відновити транспорт. Окрема категорія — автомобілі після серйозних ДТП. Якщо машина розбита вщент, власнику іноді простіше залишити її просто неба, ніж платити за евакуатор та стоянку.
Проте головне питання — чому ці автівки не прибирають відповідальні служби. Як пояснюють у спільноті, поліція має законні підстави евакуювати транспорт лише тоді, коли він суттєво порушує правила дорожнього руху або несе пряму небезпеку для оточуючих.
Якщо ж після аварії понівечене авто просто відбуксували до найближчого узбіччя, і воно фізично не перекриває рух — правоохоронці залишають його там. Шукати власника, організовувати транспортування на штрафмайданчик та відповідати за зберігання майна ніхто не хоче. Муніципальна інспекція також залишається осторонь: інспекторів з паркування в місті обмаль, а власної спецтехніки для евакуації таких об’єктів у них немає.

Досвід сусідів: як це працює у Львові та Києві
Парадокс ситуації в тому, що законний механізм очищення вулиць існує, і він уже успішно працює в інших містах України. Проблема лише у відсутності ініціативи на місцях.
У Львові, наприклад, діє спеціальна програма з переміщення покинутого транспорту. При міській раді створена комісія з публічного простору. Її регламент чіткий: інспектори виявляють покинуту машину, залишають на ній офіційне повідомлення з вимогою до власника прибрати майно. Якщо реакції немає — викликають евакуатор і відвозять авто на поліцейський арештмайданчик. У місті визначені виконавці, розроблена процедура і, що найголовніше, закладений бюджет на ці роботи.
Схожий механізм запровадили і в столиці. У кожному районі Києва працюють комісії при міській військовій адміністрації, які розшукують власників «корчів». Якщо діалог не дає результату або власник зник — машину примусово вивозять на спецмайданчик.
Житомирські вулиці могли б стати вільнішими, якби міська влада запозичила цей досвід. А поки відсутність політичної волі перетворює наші двори на безкоштовні звалища для металобрухту.

🔔 Бажаєте знати більше про розвиток Житомира? Обирайте зручний формат: сповіщення у Telegram або стрічка Facebook.





