Замість економічних аргументів — бюджетні субвенції. Уряд знайшов спосіб переконати народних депутатів проголосувати за непопулярні податкові ініціативи, які вдарять по гаманцях звичайних українців. Ціною питання стали мільйони гривень, виділені на округи парламентарів за принципом «ти — мені, я — тобі».
Про такі кулуарні домовленості повідомив журналіст Євген Плінський у своєму матеріалі для “Дзеркала тижня”, посилаючись на кілька незалежних джерел у владних кабінетах. За його даними, головним перемовником виступив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
Тарифна сітка за голосування: від 5 до 10 мільйонів
Схема, яку пропонує Кабінет Міністрів в особі міністерки економіки Юлії Свириденко, виглядає максимально прагматично. Вже у квітні депутати мають натиснути зелені кнопки за три урядові законопроєкти: оподаткування посилок, військовий збір та податки на цифрові платформи. Натомість у травні уряд виділяє 2 мільярди гривень у якості субвенцій на соціально-економічний розвиток громад («соцеконом»).
Кожен депутат, навіть обраний за партійними списками, отримає квоту у 5 мільйонів гривень для розподілу на своєму окрузі.
Але це лише перший етап. Найважче голосування попереду — це запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців. За підтримку цього нищівного для малого бізнесу кроку ставки зростають вдвічі. У бюджет на 2027 рік кожному лояльному депутату обіцяють закласти вже по 10 мільйонів гривень (загалом близько 4 мільярдів гривень). І це попри те, що експерти вже неодноразово доводили: введення ПДВ для ФОПів не є вимогою МВФ, а його запровадження вкрай небезпечне для української економіки.
📌 Читайте також: бізнес б’є на сполох
Податок на OLX та ПДВ для ФОПів: Раду закликають не голосувати за скандальний законопроєкт
Тіньові ринки недоторкані, платитимуть звичайні люди
Парадокс ситуації полягає в тому, що уряд готовий витрачати мільярди на «задобрення» депутатів заради податку, який принесе до бюджету вельми сумнівну суму.
Міністр фінансів Сергій Марченко вже вдвічі знизив очікування від оподаткування посилок — з 20 млрд грн до скромних «до 10 мільярдів». За словами Плінського, у масштабах воюючої країни, де один день війни коштує 7 мільярдів гривень, ці кошти покриють лише півтора дня бойових дій.
Водночас голова податкового комітету Данило Гетманцев раніше наводив шокуючі цифри: лише на схемах з електронікою бюджет втрачає 20 мільярдів, а тіньова тютюнова галузь краде близько 30 мільярдів гривень. Проте замість боротьби з багатомільярдними схемами уряд кидає всі сили (і гроші) на оподаткування посилок українців.
Ба більше, у бюджеті не закладено жодної копійки на розширення митної інфраструктури, яка фізично має обробляти додаткові 90 мільйонів посилок на рік. Механізму роботи з китайськими маркетплейсами, які мають стати податковими агентами, також не існує.
Бонуси: недоторканість від НАБУ та бізнес для нардепів
Крім фінансових вливань, на закритих зустрічах депутатам озвучили й інші приємні «бонуси». Джерела стверджують, що їм обіцяють врегулювати питання «тиску НАБУ» — відкриті справи нібито передаватимуться до суду без нових викликів та проведення негласних слідчих дій.
Також серйозно обговорюється можливість дозволити народним обранцям офіційно працювати в комерційному секторі та входити до наглядових рад державних підприємств.
🔔 Бажаєте дізнаватися правду про рішення влади без цензури? Обирайте зручний формат: сповіщення у Telegram або стрічка Facebook.





