Житомирська громада та вся мистецька спільнота України схиляють голови у глибокій скорботі. До рідного міста «на щиті» повернувся Микола Олегович Поляновський — видатний музикант, педагог та воїн, чиє ім’я назавжди вписане в історію нашого краю не лише нотами, а й героїчним подвигом.
Микола Поляновський був постаттю маштабною. Випускник ліцею №5 та коледжу ім. Косенка, він здобув вищу музичну освіту в Києві та Харкові. Його кларнет та саксофон чули провідні оркестри України, від Чернігівської філармонії до Житомирського ансамблю «Сузір’я-блюз».
Батько «Сонячних кларнетів»
Для Житомира Микола став людиною-легендою, адже саме він у 2010 році втілив свою мрію — заснував Міжнародний фестиваль інструментальної музики «Сонячні кларнети». Цей захід роками об’єднував таланти з усього світу. Навіть у 2024 році фестиваль відбувся, проте був присвячений уже світлій пам’яті свого засновника.
- Художній керівник джазового колективу «Cristall-Dixie».
- Засновник ансамблю кларнетистів «В-45».
- Викладач, чиї учні ставали лауреатами всеукраїнських конкурсів.
Останній бій командира
З початком повномасштабного вторгнення Микола Олегович без вагань змінив сцену на окопи. Як головний сержант та командир відділення кулеметного взводу 151-ї ОМБр, він користувався беззаперечним авторитетом у побратимів.
2 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Вовче на Донеччині Микола прийняв свій останній бій. До кінця керуючи обороною, він врятував життя своїх підлеглих, але сам загинув смертю Героя.
«Він змінив ніжний звук інструмента на суровий гуркіт зброї, щоб ми могли чути пісню вільної України. Його життя — це приклад таланту, гідності та незламної сили духу».
Шлях Героя додому тривав довгих 20 місяців. Тепер він назавжди спочине у рідній землі, яку захищав до останнього подиху.
Світла пам’ять маестро. Вічна слава Герою!
