Податкова пастка чи європейські стандарти: що насправді ховається за новим Трудовим кодексом

Новий Трудовий кодекс, розроблений за участі британських консультантів з Інституту Тоні Блера, обіцяє Україні створення 300 тисяч легальних робочих місць та додаткові 43,4 млрд грн до бюджету щороку. Проте за красивими цифрами ховаються зовсім інші мотиви. Відомий журналіст та економічний оглядач Сергій Лямець детально проаналізував, що насправді лежить «під капотом» цього документа.

Детінізація у трудовій обгортці

За словами експерта, запропонований документ — це не трудова реформа, а податкова детінізація. Заявлені 43,4 млрд грн — це фіскальний ефект, про який уряд намагається не говорити прямо. Держава, маючи 31 млн населення, отримує ЄСВ лише від 10,5 мільйонів громадян. Мільйони українців працюють неофіційно або через схеми з ФОП. Новий кодекс створений саме як інструмент перекваліфікації цих схем у білі трудові відносини.

Проте Лямець попереджає про корупційні ризики: «Спираючись на цей кодекс, інспектори Податкової автоматично донарахують ЄСВ. А далі що? Численні корупційні скандали довели: скільки б не було грошей, їх розкрадатимуть. Тож усі ці гасла про “гроші для ЗСУ” — лише гарні слова».

Що реально добре

Беззаперечним плюсом є відмова від радянського КЗпП 1971 року. Новий кодекс легалізує сучасні реалії: сезонні договори, роботу вдома, тимчасове працевлаштування через агентства.

Але справжнім каталізатором детінізації, на думку Лямця, стане не сам кодекс, а війна. Бронювання від мобілізації зараз жорстко прив’язане до офіційного трудового договору. Це найпотужніший стимул для бізнесу легалізувати працівників, набагато дієвіший за будь-які перевірки Держпраці. Більше офіційних працівників — більше податків на армію.

Що реально погано і вимагає змін

Експерт виділяє три головні проблеми поточного проєкту:

1. Податки не змінилися. Головна причина тіньової економіки — понад 40% навантаження на фонд оплати праці. Поки ЄСВ залишається на рівні 22%, бізнес шукатиме нові шляхи оптимізації.
2. Звуження прав працівників. Захист від звільнення для батьків скорочується з трьох років до півтора. Крім того, зникає повна заборона на звільнення під час хвороби для строкових договорів. Це пряме порушення статті 22 Конституції України.
3. Ілюзія інспекцій. Ефективність Держпраці завжди була сумнівною. Без невідворотності покарання посилення їхніх повноважень перетвориться на інструмент тиску та вимагання хабарів.

Лямець наголошує, що перед другим читанням депутати зобов’язані виправити ці недоліки: повернути захист для батьків з малими дітьми, заборонити звільнення під час лікарняних та чітко прописати критерії для звільнення з «економічних причин». Інакше Україна отримає «європейську обгортку», всередині якої працівник залишиться абсолютно беззахисним перед роботодавцем.