Реклама
Свіжі новини
ГоловнаІнформаціяУ Житомирі згадують будівельника заводу Baykar: серце Олексія Духніченка зупинилося на 55-му...

У Житомирі згадують будівельника заводу Baykar: серце Олексія Духніченка зупинилося на 55-му році

У Житомирі згадують видатного фахівця, який залишив по собі масштабний слід в архітектурі та промисловості країни. Від житла для переселенців після Чорнобильської катастрофи до новітнього заводу Baykar — його руками зводилися ключові об’єкти, проте життя майстра раптово обірвалося. На 55-му році не витримало серце Олексія Духніченка — відомого у місті керівника-будівельника.

Реклама

Про тяжку втрату у Facebook розповіла його дружина Олена Духніченко. За її словами, причиною смерті чоловіка стала гостра серцева недостатність — він працював до останнього дня свого життя з повною віддачею.

Оригінальний пост Олени Духніченко у Facebook:

“Твоє велике і добре серце, яке стільки років невтомно працювало для родини, для людей, для України, раптово зупинилося… Ти був сповнений сил, енергії та любові до життя.”

Реклама

Від чорнобильських поселень до оборонного заводу

Професійний шлях Олексія був тісно пов’язаний із розвитком Житомира та найважливішими інфраструктурними проєктами держави. Свою кар’єру він розпочав у тресті «Житомир дезактивація строй», де відповідав за зведення будинків для родин, які постраждали від аварії на ЧАЕС.

Згодом його досвід і талант організатора знадобилися на великих виробництвах. Він працював на Житомирському Вторчерметі та Житомирському картонному комбінаті. А останні три роки свого життя обіймав посаду начальника будівельної дільниці виробничого комплексу центру передових технологій — керував зведенням заводу компанії Baykar в Україні.

Людина, яка будувала не лише стіни

Ще в молодості за проєктом Олексія була збудована церква. Родина згадує це як глибоко символічний факт: усе своє життя він будував храми, підприємства, приватні будинки та власну міцну сім’ю. Чоловік виховав трьох дітей — двох синів і доньку.

Реклама

Колеги та друзі пам’ятають його як людину, чийого великого серця вистачало на всіх. Він постійно підтримував Збройні Сили України, за що неодноразово отримував пам’ятні відзнаки та грамоти. Не залишалися без його уваги і безпритульні тварини, яких він завжди намагався нагодувати й обігріти. Окрім бетону та металоконструкцій, будівельник залишив після себе живий слід на землі — власноруч висаджені дерева та зарибнені озера.

Рідні просять усіх, хто знав Олексія, згадати його добрим словом і зберегти світлу пам’ять про людину, яка присвятила своє життя створенню фундаментів для майбутнього.

🔔 Бажаєте знати більше про розвиток Житомира? Обирайте зручний формат: сповіщення у Telegram або стрічка Facebook.

Реклама
Читайте також
Передплата тижневика Субота
Реклама