Переосмислення індустріальної спадщини та трансформація колишніх радянських символів під сучасні європейські стандарти архітектурного середовища викликають жваве обговорення серед громадськості.
А може й не вкрали, а цілком таки офіційно взяли і розібрали на металолом? Але хто міг це зробити? Мова йде про Дошку пошани заводу «Прогрес», яка багато років знаходилась через дорогу від самого заводу, поблизу його колишнього палацу культури. Палац вже багато років тому перейшов до комунальної власності міста, але Дошка продовжувала виконувати свої початкові функції.
Буквально кілька років тому журналісти писали про нові фотографії, які з’явились там до чергового Дня машинобудівника. Тоді було ще кому видати декілька грамот від міської влади, і відповідно, портрети їх отримувачів вивісили на головному атрибуті колишніх радянських традицій.
📉 Затяжна криза та фінансова катастрофа на «Прогресі»
Але тепер на «Прогресі» не до святкувань. З листопада минулого року тут повна катастрофа навіть порівняно з тим, як було сутужно останні роки:
- Комунальний колапс: територія заводу повністю відключена від постачання води, тепла та електроенергії;
- Звільнення та борги: останні кілька сотень працівників заводу звільнені або знаходяться в простої. Вони масово подають судові позови на виплату заборгованостей по заробітній платі;
- Примусові стягнення: лише за рахунок проданого рухомого майна підприємства виконавча служба потроху виплачує ці борги людям;
- Маніпуляції з майном: сьогодні взагалі незрозуміло, хто є кінцевим юридичним власником підприємства, адже через ряд маніпуляцій все майно перейшло до іншої юридичної особи. Тому так само було незрозуміло, хто ж демонтував Дошку пошани, яка була виготовлена частково з такого дорогого нині алюмінію.
🚛 Очевидці, газові різаки та кузов алюмінію
За розповідями охоронників сусіднього пивзаводу, розбирати об’єкт почали минулої п’ятниці. Спочатку невідомі зняли всі алюмінієві деталі, а потім почали різати сталевий каркас. На локації працював вантажний автомобіль та чотири працівники з газовим різаком. Свідки зазначають, що збоку процес виглядав абсолютно санкціоновано.
Чергова в міському палаці культури, вікна якого теж виходять на колишню Дошку пошани, підтвердила, що цінного алюмінію там набрали цілий кузов. Проте, коли саме приїдуть забирати залишки важких залізних конструкцій, вона не знала. Водночас охоронець на прохідній самого «Прогресу» заявив, що йому нічого не відомо про проведення демонтажних робіт на цій ділянці.
🏛 Офіційна позиція влади: декомунізація та благоустрій
Певне світло на подію пролив лише колишній директор машинобудівного заводу. Він зазначив, що розбирати цей рудимент радянської епохи вирішили безпосередньо керівники міста.
Згодом у міськвиконкомі офіційно підтвердили цю інформацію:
- Упорядкування простору: територія біля міського палацу культури наразі зазнає планового благоустрою, в який стара Дошка пошани «не вписується»;
- Законні підстави: згідно з чинною державною політикою декомунізації, подібні споруди радянського періоду повинні бути демонтовані. Про це також неодноразово офіційно звертались і депутати міської ради.
| Етапи демонтажу конструкції | Залучені сили та засоби | Позиція офіційних сторін та служб |
| П’ятниця (початок робіт) | 4 робітники, газовий різак, вантажівка | Міськвиконком: об’єкт демонтують через декомунізацію |
| Зняття деталей | Вивезено кузов алюмінієвих елементів | Ексдиректор: рішення прийняли керівники міста |
| Фінальний етап | Планується повне зрізання сталевого каркаса | Охорона заводу: про демонтаж нічого не знають |
