Темпи невдоволення громадян методами проведення мобілізаційних заходів стрімко зростають. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що лише за перші п’ять місяців 2026 року його Офіс отримав понад три тисячі офіційних скарг на дії військовослужбовців територіальних центрів комплектування (ТЦК). Для порівняння, за весь 2025 рік було зафіксовано 6127 подібних звернень.
В інтерв’ю «Радіо Свобода» омбудсмен наголосив, що офіційна статистика відображає лише верхівку айсберга, адже до неї потрапляють виключно прямі, юридично оформлені звернення громадян. Величезний масив інцидентів, які фіксуються в соціальних мережах, ЗМІ або залишаються на рівні усних свідчень людей, що бояться скаржитися офіційно, проходить повз цю статистику.
«Тобто цю цифру можна сміливо помножувати на три, як мінімум», — відверто заявив Дмитро Лубінець, оцінюючи реальні масштаби проблеми.
Балаклави, сила та відсутність шевронів: на що скаржаться українці
Згідно з аналізом звернень, абсолютна більшість скарг на дії працівників ТЦК стосується трьох основних типів правопорушень під час проведення мобілізаційних заходів на вулицях міст:
- Застосування надмірної фізичної сили до військовозобов’язаних;
- Використання балаклав, що унеможливлює ідентифікацію особи;
- Умисне зняття знаків розрізнення (шевронів, бейджів) працівниками ТЦК під час патрулювання.
Житомирщина, на жаль, не є винятком із загальноукраїнської статистики. Зокрема, нещодавно мережу сколихнуло відео жорсткого затримання чоловіка ТЦК у Житомирі, на якому видно, як людину силоміць тягнули до службового автомобіля.
«Публічність — єдиний механізм»: омбудсмен визнав помилку
Дмитро Лубінець публічно визнав, що протягом 2023-2024 років він обрав неправильну стратегію поведінки щодо цих інцидентів. Замість розголосу він намагався вирішувати проблеми в юридичній площині: подавав документи, писав звернення та проводив десятки закритих нарад за участю представників Міністерства оборони, командування Сухопутних військ та правоохоронних органів. Проте це не дало бажаного результату.
«І я вважаю, що я зробив помилку. Тому що я робив свідомо, на мій погляд, ефективно юридичну свою роботу… І виявилось, що єдина система, яка може впливати — це публічність», — пояснив Уповноважений з прав людини.
Реклама
Замовчування суспільних проблем та накопичення гніву часто призводять до радикальних наслідків. Як приклад того, до чого може призвести відсутність своєчасної реакції на зловживання, можна згадати резонансний випадок, коли в СІЗО Одеси влаштували самосуд над експрацівником ТЦК.
За словами Лубінця, лише після серії його різких публічних заяв ситуація почала зрушувати з мертвої точки. Зараз при Міністерстві оборони створено спеціальну робочу групу, яка має напрацювати дієві механізми для розв’язання накопичених проблем та повернення мобілізаційних процесів у виключно правове русло.
🔔 Бажаєте знати свої права та стежити за важливими новинами? Обирайте зручний формат: сповіщення у Telegram або стрічка Facebook.





