Колишній офіцер морської піхоти Дмитро успішно керував понад двома сотнями бійців на фронті, але сьогодні відверто зізнається: він втратив усе. Його битва закінчилася не в окопах, а після поранення, коли звичайні знеболювальні препарати поступово перетворилися на важку наркотичну залежність.
Історія Дмитра — це лише один симптом масштабної проблеми, яка розростається в лавах Збройних Сил України на тлі затяжної війни. Німецьке видання Deutsche Welle зібрало свідчення військових, лікарів та профільних організацій, які констатують: нестерпний фізичний біль і тотальне психічне виснаження штовхають захисників у прірву залежностей.
Від прегабаліну до метадону: як ламається психіка
Для багатьох військових шлях до наркотиків починається легально — з медикаментів у госпіталі. Дмитро розповідає, що після виписки почав приймати прегабалін, щоб вгамувати нестерпний біль від травм. Згодом дози зростали, препаратів стало замало, і він перейшов на метадон.
«Я дійшов до того, що не міг сам уже нічого контролювати, — ділиться колишній морпіх. — Війна — це відірвані руки, ноги, сморід… Це дуже важкий емоційний стан».
Чотири роки на межі: чому солдати не витримують
Військовий психотерапевт та капелан ЗСУ Ігор Алфьоров пояснює ситуацію прямо: людська психіка має свої межі. Багато хто залишається на передовій місяцями, не маючи повноцінного відпочинку та навіть надії на демобілізацію.
«У світі немає жодної армії, яка в сучасній історії воювала б чотири роки без ротації», — наголошує Алфьоров. Ситуацію загострюють і особисті трагедії. Сім’ї військових часто перебувають за кордоном, стосунки на відстані не витримують випробувань і руйнуються, залишаючи солдата наодинці з пережитим пеклом.
📌 Читайте також: 40 тисяч за день штурму, але жодної ротації роками
Які кардинальні зміни готує Міноборони для військових на фронті
Суспільний виклик замість армійської таємниці
Масштаби явища, які оприлюднюють експерти, шокують. За даними фонду «Здорові рішення», понад половина військовослужбовців, які перебувають на передовій, можуть мати досвід вживання наркотиків, алкоголю або їх поєднання.
Державні програми психологічної реабілітації та допомоги бійцям із залежностями почали з’являтися лише нещодавно. Опитані журналістами військові визнають: ця криза вже давно вийшла за межі армійських бліндажів. Вона перетворюється на суспільну проблему, і саме цивільному світу доведеться допомагати тим, хто віддав своє здоров’я за захист країни.
