Збиття дронів над житловими масивами: чи несуть військові відповідальність за уламки

Кожна нічна атака ворожих безпілотників викликає у цивільних одне й те саме питання: чому дрони часто збивають безпосередньо над житловими масивами, і хто має відповідати за пошкоджене майно? Представники Сил оборони відверто розповіли про юридичні та технічні реалії роботи протиповітряної оборони в умовах міської забудови.

Воєнний стан знімає юридичні заборони

Українським військовослужбовцям офіційно не заборонено вражати ударні дрони типу «Шахед/Герань» та інші безпілотники над цивільними об’єктами. Більше того, за падіння уламків на будинки військовослужбовці не несуть жодної відповідальності. Про це в ефірі програми «PRO UA» повідомив командир батальйону перехоплювачів 9-ї бригади Сил безпілотних систем Рустам Мустафаєв.

«Ніяких юридичних заборон збивати над житловими об’єктами немає, тому що діє воєнний стан. За ці наслідки військові жодної відповідальності нести не будуть», — наголосив Мустафаєв.

Внутрішні правила проти суворої реальності

Попри відсутність юридичних обмежень, військові намагаються мінімізувати шкоду для цивільних. За словами комбата, у його підрозділі існує негласне правило: якщо ворожу ціль захоплено над густонаселеним районом або інфраструктурним об’єктом, екіпаж дрона-перехоплювача візуально супроводжує її до безпечної зони. Знищення відбувається лише там, де уламки не завдадуть значної шкоди.

Однак така розкіш — «відвести» дрон від міста — є лише в операторів сучасних безпілотників-перехоплювачів. Натомість більшість звичайних мобільних вогневих груп стикається з серйозним дефіцитом якісних тепловізійних чи нічних прицілів, здатних ефективно виявляти цілі у темряві.

«І це призводить до того, що більшість куль не влучають у саму ціль, і вони можуть пошкодити як цивільні, так і інші об’єкти», — відверто визнав військовий, пояснюючи причини пошкоджень дахів та фасадів будинків під час активної стрілянини з великокаліберних кулеметів.