Сезон збору чорниці на Житомирщині у повному розпалі. Для багатьох місцевих жителів це не просто можливість поласувати свіжими вітамінами, а й спосіб підзаробити влітку.
Однак для декого похід до лісу залишається глибоко особистим ритуалом, своєрідною терапією та можливістю побути наодинці з природою. Місцева жителька Юлія Ілінська Драган на своїй сторінці у Facebook поділилася теплою і відвертою історією про свій досвід збирання лісових ягід. Її розповідь обов’язково відгукнеться кожному, хто хоч раз брав до рук козубок і йшов у лісові хащі:
10 фактів про мої стосунки з чорницями
—Колись я думала, що чорниці ростуть на кущах, по типу малини, і коли вперше, у дорослому віці, пішла в ліс по чорниці, була спантеличена. Виявляється потрібно добряче натрудити спину, спершу ніж назбирати бодай літру.
—Чорниці мене вчила збирати моя подруга-колега, заохочуючи тим, що можна заробити трохи грошенят на відпочинок. І ми таки назбирали тоді на спільну поїздку в Затоку.
Реклама—Я люблю ходити в ліс сама, без компанії, адже коли бачу, що хтось збирає швидше (а швидше збирають усі) мій запал відразу зникає.
—позаминулого року я ходила по чорниці 45 днів підряд — без вихідних.
—Існує повір’я, наче 10 червня можна назбирати 10 ягід чорниці, щоправда в цьому році я вже перестала вірити повір’ям.
Реклама— Мої рідні вважають літо вдалим, коли можна вдосталь наїстись варениками із полуницею, вишнею та чорницею. Я прикладаю усих зусиль, аби їхнє літо вдалось.
—Я ніколи не заморожую чорницю, після того як мала гіркий досвід — морозильна камера поломилась, коли нас не було вдома, і соком чорниці було пофарбовано не лише все м’ясо та сало, а навіть лінолеум в кухні.
—З дитинства люблю їсти полуницю зі сметаною та цукром, а віднедавна полуницю замінила чорницею. В сезон з’їдаю не менше відра— кажуть покращує зір.
—По чорниці люблю ходити в два етапи: з раннього ранку до полудня, а відпочивши— від післяобідньої пори аж до вечора. Тоді спина мені каже: “дякую”.
—Щоосені обіцяю більше не ходити по чорниці, адже приймають в нас їх за копійки, та щовесни біжу до лісу, щоби подивитись, чи цвітуть вже ягоди , аби влітку знову піти до лісу, де можна забутись про непросту реальність, вимкнути мізки і просто насолоджуватись процесом, незважаючи на комарів.
Сезон збору чорниці у місцевих лісах традиційно триватиме ще кілька тижнів.
