Більшість дев’ятикласників переходять до старшої школи, абсолютно не розуміючи, ким вони хочуть стати у майбутньому. Щоб розв’язати цю проблему і дати підліткам можливість знайти своє покликання до вступу в університет, в Україні стартує реформа старшої профільної школи. У нашому місті флагманом цих змін став заклад, про який раніше повідомлялося у контексті отримання нового статусу — Житомирський академічний ліцей №12.
Директор закладу Олександр Голяченко в інтерв’ю для Суспільне Житомир розповів, що станом на червень 2026 року ліцей уже повністю закрив набір на нову трирічну програму, набравши 300 учнів.
Без іспитів, але за письмовою згодою Міністерства
Житомирський ліцей №12 ще у 2024 році увійшов до тридцятки освітніх закладів України, які стали передпілотними в реформі. Саме тому набір на 2026-2029 роки тут розпочався ще у грудні минулого року і тривав до кінця квітня.
За словами Олександра Голяченка, заклад обійшовся без вступних іспитів, оскільки участь у пілотному проєкті вимагала від батьків письмової згоди, наданої Міністерству освіти. Цей документ фактично нівелював потребу в тестуваннях, хоча адміністрація провела безліч знайомств та співбесід із родинами.
«На сьогодні, згідно з наших згод, всі 300 учнів у нас набрані на три роки навчання. Вони заходять в пілотування старшої профільної школи за новими державними стандартами», — зазначає директор Олександр Голяченко, додаючи, що добрати нових учнів зараз можна лише у випадку, якщо хтось із зарахованих звільнить місце. У закладі більше немає набору до середньої ланки, а доучуються лише ті класи, що закінчують базову освіту.
Три профілі та ремонти навчальних просторів
Програма нової школи ділиться на два етапи: 10 клас стане профільно-адаптаційним циклом, а 11-12 класи — безпосередньо профільними. Для своїх ліцеїстів заклад підготував три потужні напрямки:
- Історичний профіль.
- Філологічний профіль: базується на традиційно сильному вивченні іноземних мов у цьому закладі, але тепер розширений до поглибленого вивчення української мови з інтеграцією в журналістику.
- Біотехнологічний (природничий) профіль: охоплює дисципліни від біології та хімії до міжнародних відносин, де географію поєднуватимуть із англійською мовою.
Як підкреслює Олександр Голяченко, під ці напрямки у ліцеї триває масштабна модернізація. Два поверхи для природничо-математичної галузі вже готові, а наразі завершуються ремонти просторів для інформатичного, філологічного та політологічного напрямків. Кадровий склад ліцею також стабільний: за останній рік до команди приєдналися троє нових вчителів.
Навчання як у Фінляндії та США
Головна мета реформи — дати підліткам вибір. В 11-12 класах учні самостійно обиратимуть вибіркові предмети та формуватимуть індивідуальну освітню траєкторію. Олександр Голяченко порівнює цей підхід із системами освіти у Фінляндії чи США.
«Якщо ти хочеш стати журналістом, ти максимально підсилюєш скіли журналістики в ліцеї. Відповідно, потім вступаєш у вищий навчальний заклад на журналістику і продовжуєш вчитися на бакалавраті, який також стане трирічним, як у Європі», — пояснює директор.
Це дозволить уникнути ситуацій, коли студенти кидають університети на перших курсах, усвідомивши, що обрали хибний шлях. Варто зазначити, що у 2029 році нове Національне мультипредметне тестування (НМТ) складатимуть лише випускники 150 пілотних закладів України, серед яких і випускники житомирського академічного ліцею №12.
