Сміття, візок та неприємний запах: житомиряни скаржаться на безхатька, що влаштувався на зупинці на Крошні

Ранок 25 червня у районі Крошні для багатьох житомирян почався з неприємного сюрпризу. На автобусній зупинці поблизу Житомирського агроекологічного коледжу перехожі виявили справжнє сміттєзвалище, серед якого — купи непотребу, теплий одяг та пакети — облаштував собі місце для відпочинку чоловік на інвалідному візку.

Як розповіли журналісту сайту Житомир Онлайн очевидці, від місця, де перебував безхатько, ширився різкий неприємний запах. Коли навколо почало збиратися все більше людей, чоловік мовчки піднявся, пересів на візок і почав пересуватися повз продуктові ятки, очевидно, шукаючи їжі.

Місто бомжів чи прогалина в соцзахисті?

Ця ситуація знову актуалізувала питання того, як соціальні служби та волонтери Житомира працюють із людьми, які опинилися в складних життєвих обставинах. Містяни, які стали свідками цієї картини, переконані: такі «вуличні вояжі» влітку — це не лише питання комфорту, а насамперед проблема гуманності та гігієни.

«Потрібно, щоб соцслужби, волонтери та благодійники організували належне місце проживання, лікування та реабілітацію для таких людей, — наголошують житомиряни. — Бо такі ситуації поступово перетворюють наше місто на місто бомжів та смороду».

Як світовий досвід допомагає вирішити проблему бездомності

Проблема бездомності існує в кожному великому місті, проте досвід інших країн показує, що її можна мінімізувати системними підходами:

• Фінляндія (стратегія Housing First): Країна є світовим лідером у подоланні бездомності. Головний принцип — спершу надати людині житло, а вже потім вирішувати проблеми з алкогольною залежністю чи психологічним станом. Бездомних не виганяють із вулиць, а розселяють у соціальні квартири, де їм допомагають соціальні працівники.
• США (програми вуличної медицини): У багатьох штатах функціонують команди Street Medicine, які складаються з лікарів та соціальних працівників. Вони щодня об’їжджають місця скупчення бездомних, надаючи першу медичну допомогу, лікуючи рани, виразки та надаючи рецепти на ліки, щоб не допустити перетворення дрібних травм на хронічні хвороби.
• Німеччина (нічні автобуси та притулки): У великих містах працюють «нічні автобуси», які курсують за маршрутами, де ночують бездомні. Вони пропонують гарячий чай, чистий одяг, ковдри та, головне, транспортування до найближчого пункту обігріву чи притулку, де можна безпечно провести ніч.
• Японія (система соціальної адаптації): Влада приділяє велику увагу адаптації бездомних, надаючи можливість працювати на нескладних роботах (наприклад, із сортування сміття чи прибирання парків) через державні програми, що допомагає людям повернути почуття власної гідності.

Ситуація на Крошні — це черговий сигнал для місцевої влади та громадських організацій. Без створення реальних механізмів соціальної підтримки та належних притулків, подібні випадки в центрі міста лише частішатимуть.