Міша Міллер, який живе в Ізраїлі, намагається відновити історію своєї родини з Бердичева. Його предки виїхали з міста в евакуацію 1941 року, а єдиним документом, що зберігся у сім’ї, стало свідоцтво про народження батька, видане в Бердичеві 1938 року.
Про свою ситуацію чоловік розповів у Facebook-групі «Еврейский Житомир». Він шукає записи про народження і шлюби родичів, документи рабинату та відомості, які могли б підказати, де родина жила до переїзду в Бердичів.
За словами Міллера, запит до Державного архіву Житомирської області дав лише підтвердження вже відомого свідоцтва. Йому пояснили, що повних генеалогічних досліджень архів не проводить: працювати з фондами потрібно самостійно в читальному залі або доручити пошук іншій людині.
Така відповідь може звучати як відписка, але це звична практика українських архівів. На офіційному сайті Державного архіву Житомирської області зазначено, що більшість архівних установ не складають родоводи самостійно. Результат пошуку залежить від того, наскільки точно заявник вказав населений пункт, прізвища, дати, віросповідання та відомі родинні зв’язки.
Метричні книги Бердичева справді знайшли у стіні
У коментарях під дописом Міллеру нагадали про нещодавно оприлюднену знахідку в Бердичівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану. Під час ремонту в стіні старовинної будівлі виявили понад 56 кілограмів архівних документів.
Серед них були метричні книги православних та іудейських громад Бердичівського повіту Київської губернії за 1875–1915 роки. У цих книгах записували народження, шлюби, розлучення та смерті мешканців. Документи знайшли ще 2023 року, згодом упорядкували та передали на постійне зберігання до Центрального державного історичного архіву України в Києві.
Чи є серед них записи саме про родину Міллера, можна встановити лише після описування та перевірки книг. Тому до київського архіву варто подавати не загальний запит про весь родовід, а конкретне запитання: чи є записи про певну людину, родину або прізвище за визначені роки.
Раніше Житомир-Онлайн розповідав, чому Бердичів називали «Волинським Єрусалимом» і яке місце місто посідало в історії єврейських громад Східної Європи. Окремі метричні записи можуть допомогти відновити не лише імена, а й адреси, професії та склад родин, які жили тут понад століття тому.
Куди звертатися тим, хто шукає предків із Бердичева
1. Державний архів Житомирської області. Тут варто шукати документи радянського періоду, записи органів державної реєстрації, списки жителів, відомості про евакуацію та інші матеріали, пов’язані з Житомирщиною. У запиті потрібно просити не просто підтвердити свідоцтво, а перевірити повний актовий запис і повідомити, які додаткові дані є в ньому.
Офіційні сторінки: порядок подання архівних запитів та контакти архіву. Телефон столу довідок: (0412) 42-30-76, читального залу — (0412) 42-51-18.
2. Центральний державний історичний архів України в Києві. Саме сюди передали знайдені у стіні метричні книги 1875–1915 років. В архіві також зберігається фонд №1163 — метричні книги єврейських громад Бердичівського повіту за 1845–1850 роки.
Звернення можна надіслати на електронну адресу [email protected]. Телефон архіву: (044) 275-30-02. У листі варто окремо запитати, чи вже описані та доступні для дослідження метричні книги, передані з Бердичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
3. Архівний відділ Бердичівської міської ради. Там можуть зберігатися домові книги, списки мешканців, рішення міських органів, документи про житло, роботу або навчання. Архів розташований за адресою: Бердичів, вулиця Новоіванівська, 19. Телефон: (04143) 4-14-74, електронна пошта: [email protected].
Що можна перевірити через інтернет
- FamilySearch — має ревізькі списки Бердичівського повіту за 1834–1850 роки. У них можуть бути імена, вік, місце проживання, соціальний стан і склад сім’ї.
- JewishGen — база єврейської генеалогії з пошуком за прізвищем, населеним пунктом і різними варіантами написання імен.
- База імен Яд Вашем — містить свідчення про жертв Голокосту, тих, чия доля залишилася невідомою, та частину відомостей про тих, хто вижив.
- Arolsen Archives — документи про гетто, табори, примусові роботи, переміщених осіб і післявоєнну міграцію.
Шукати потрібно не лише за одним написанням прізвища. У документах воно могло бути записане українською, російською, польською, на івриті або їдишем, а під час перекладу — змінитися ще раз. Варто перевіряти також ім’я по батькові, дівочі прізвища жінок і назви сусідніх сіл Бердичівського повіту.
Першим кроком у випадку Міллера має стати отримання повної копії актового запису про народження батька за 1938 рік. У ньому можуть міститися вік батьків, їхні повні імена, адреса, професія або місце походження. Навіть одна така деталь здатна вивести пошук на попереднє покоління.
Якщо людина живе за кордоном і не може відвідувати читальні зали, вона може найняти місцевого дослідника або уповноважити знайомого. Вимоги до довіреності та доступу до конкретних справ потрібно попередньо погодити з архівом.
Історії бердичівських родин нерідко ведуть далеко за межі України. Житомир-Онлайн уже розповідав, як родина Ефруссі з Бердичева стала однією з найвідоміших фінансових династій Європи. За кожним архівним записом може стояти не менш несподівана сімейна історія.
