На Житомирщині понад мільйон гектарів лісів. Водночас місцеві деревообробники, за словами начальника ОВА Віталія Бунечка, змушені купувати деревину за кордоном — зокрема у Польщі та Румунії. На перший погляд це виглядає парадоксально. Але площа лісу і кількість ділової деревини, яку завод може реально придбати для переробки, — різні речі.
Про проблему Бунечко заявив після Конгресових слухань щодо реформування лісопромислового комплексу. У своєму Telegram-каналі він пов’язав дефіцит сировини зі змінами у лісовій галузі та заявив, що гроші місцевих виробників у результаті йдуть у лісову галузь Польщі та Румунії.
Лісів справді багато — але є нюанс
За даними Державного агентства лісових ресурсів, загальна площа лісів у Житомирській області становить 1 млн 1,6 тис. гектарів — це найбільший показник серед областей України. Ліси займають 33,6% території регіону.
Тобто сильний факт Житомирщини — саме найбільша площа лісів, а не найвищий відсоток лісистості. Для деревообробного підприємства важливе ще інше: скільки на ринок потрапляє деревини потрібної якості, породи й сортименту та коли її можна придбати.
Заготівля зросла, але дефіцит не зник
Що проблема не обмежується Житомирщиною, цього літа фактично визнали на державному рівні. ДП «Ліси України» повідомило, що в першому півріччі 2026 року заготівля деревини зросла на 15,5%, однак деревообробні підприємства й далі відчувають дефіцит якісної ділової сировини.
За прогнозом ДП «Ліси України», у 2026 році підприємство має заготовити 12,5 млн кубометрів деревини. Ділової деревини, яка використовується деревообробною промисловістю, очікують 5,461 млн кубометрів — 44% від загального обсягу.
Однією з причин дефіциту у держпідприємстві називають тривалі процедури, через які необхідні лісогосподарські роботи не завжди проводили вчасно. Уряд у липні змінив частину правил і розраховує таким способом додатково вивести на ринок до 1,5 млн кубометрів якісної промислової деревини на рік без збільшення площ рубок.
Є й суто практична проблема доступу до ресурсу. Цього літа у Коростенському надлісництві збудували дорогу, яка відкриває доступ до понад 4500 гектарів експлуатаційних лісів. Її завданням прямо називали здешевлення та прискорення вивезення заготовленої деревини.
Житомирщина не лише імпортує — вона багато експортує
Зовнішньоторговельна статистика додає до цієї історії ще одну важливу деталь. За повними даними за 2024 рік, Житомирська область експортувала товарів групи «деревина і вироби з деревини» на 94,66 млн доларів. Імпорт цієї ж групи становив 5,42 млн доларів.
Отже, область залишається великим експортером продукції з деревини й водночас імпортує її. Це не суперечність: до однієї митної групи входять різні види деревини та виробів, тоді як конкретному підприємству може бракувати певної сировини для його технологічного процесу.
Що тут змінила лісова реформа
Житомирська ОВА критикує й фінансовий результат реорганізації галузі. Раніше обласна влада повідомляла, що після реорганізації ДП «Ліси України» та закриття частини деревообробних підприємств надходження ПДФО до бюджетів окремих громад області скоротилися у 13 разів.
Але дефіцит сировини має ширший вимір, ніж сама адміністративна реформа. Цьогорічні дані державного лісового підприємства показують: навіть за зростання заготівлі деревообробці бракує саме якісної ділової деревини, а уряд намагається збільшити її пропозицію через зміну процедур.
Тому парадокс Житомирщини виглядає так: область має найбільшу площу лісів в Україні та потужний деревообробний кластер, але сам гектар лісу ще не означає кубометр сировини, доступний заводу сьогодні. Саме на цьому стику — між запасом лісу, заготівлею, доступом до ділянок і потребами конкретних виробництв — і виникає дефіцит, про який зараз говорить місцевий бізнес.
