У Житомирі знову заговорили про те, як місто перейшло від комунальної системи електронного квитка до приватного оператора CityCard. Публічну дискусію цього разу викликав допис спільноти «Транспорт Житомира», автори якого звернули увагу на 10-відсоткову комісію оператора, історію конкурсу та долю обладнання, яке місто купувало для попередньої системи.
У дописі нинішню модель назвали передачею транспортних фінансових потоків приватному оператору та поставили питання, навіщо місто відмовилося від власної системи. Журналісти сайту Житомир Онлайн зіставили ці твердження з документами міськради, реєстрами та матеріалами попередніх років.
10% комісії — це не вигадка
У Житомирі оператор АСООП справді отримує комісійну винагороду у розмірі 10% від відповідних транзакцій за проїзд. Про таку ставку раніше повідомляли місцеві медіа з посиланням на додатки до документів виконкому, а заступник міського голови Олександр Шевчук публічно порівнював її з попередньою моделлю: раніше за користування системою йшло 5%, після зміни оператора — 10%.
Для порівняння, у публікаціях та відповідях місцевої влади щодо аналогічних систем у Луцьку та Хмельницькому фігурувала ставка 8%.
Саме тому ключове питання для Житомира — не лише чому ставка становить 10%, а яке економічне обґрунтування отримала міська влада перед тим, як погодитися саме на таку модель, і які альтернативні пропозиції були у двох інших учасників конкурсу.
Оператора створили незадовго до конкурсу
ТОВ «Сіті Кард Систем-Житомир» зареєстрували 7 червня 2023 року. Статутний капітал компанії становить 400 тисяч гривень. Уже восени того ж року вона перемогла у конкурсі на оператора автоматизованої системи оплати проїзду.
На конкурс подавалися три компанії. У протоколі конкурсної комісії на голосування винесли пропозицію визнати переможцем саме ТОВ «Сіті Кард Систем-Житомир», і члени комісії підтримали її одноголосно.
70% компанії належить ТОВ «Сіті Кард Систем», ще 30% — житомирському ТОВ «Е-Місто». Але структура власності «Е-Міста» з моменту проведення конкурсу змінилася. За актуальними даними Opendatabot, єдиним засновником із часткою 100%, кінцевим бенефіціаром і керівником ТОВ «Е-Місто» є Юрій Повідайко. У історії змін реєстраційних даних зазначено, що Сергій Пальчинський та Неля Гриб були видалені зі складу засновників і бенефіціарних власників.
А що сталося із системою, за яку місто вже платило мільйони?
Це, мабуть, найцікавіше питання всієї історії. Електронний квиток у Житомирі не починався з CityCard. Попередня система створювалася за кошти комунального підприємства ще у 2016–2017 роках.
На попередню систему місто також витрачало значні кошти. У даних про закупівлі ТОВ «Сімбол Системс» зафіксовано закупівлю для Житомирського ТТУ з технічного переоснащення АСОП у 2016 році на 9,8 млн грн. А в ухвалі Богунського районного суду Житомира зазначено, що у 2017 році ТТУ уклало ще один договір на переоснащення АСОП на 11 млн грн, а також окремий договір на постачання 80 тисяч пластикових транспортних карток за 1,287 млн грн.
Тобто йдеться не про систему, яка з’явилася безкоштовно: у неї вкладалися значні кошти комунального підприємства.
6 березня 2024 року виконком Житомирської міськради ухвалив передати новому оператору базу даних АСООП — зокрема інформацію про транспортні картки та кошти на їхніх балансах. У самому рішенні виконкому також передбачено передачу ТОВ «Сіті Кард Систем-Житомир» коштів, які обліковувалися на балансах транспортних карток. Паралельно у громадському транспорті встановлювали нові валідатори CityCard, а з 9 березня новий оператор почав обслуговувати систему оплати проїзду.
А що ж сталося зі старими валідаторами та іншими елементами АСООП, яка їхня залишкова балансова вартість, чи були вони списані, передані, продані або використовуються в іншому місці?
Що міська рада пояснювала при переході на CityCard
У вересні 2023 року міська влада пояснювала необхідність оновлення системи тим, що потрібно закуповувати нові валідатори та оновлювати програмне забезпечення. Директорка КП «Житомиртранспорт» Юлія Грабовська тоді говорила, що це потребує значних коштів, а серед причин пошуку нового оператора називала також російське коріння попереднього постачальника ТОВ «Сімбол Системс».
Водночас однією з принципових умов нової моделі було те, що приватний оператор встановлює і підтримує нове обладнання за власний кошт, а свою винагороду отримує через комісію від перевізників.
Серед переваг обіцяли миттєве списання коштів, швидше поповнення карток, нові валідатори, мобільний застосунок та вебсервіси.
Готівку прибрали, але не для всіх однаково
З 1 липня 2024 року у комунальному транспорті Житомира дійсно припинили приймати готівку безпосередньо в салоні: оплатити поїздку можна карткою або заздалегідь придбаним QR-квитком.
У приватних маршрутках питання приймання готівки та альтернативних терміналів і у 2026 році залишалося окремим предметом суперечок. Житомир Онлайн у серпні писав про різні правила оплати у комунальному та приватному транспорті.
З 15 серпня 2026 року поїздка в електротранспорті коштує 15 грн транспортною карткою та 17 грн банківською. В автобусах — відповідно 22 і 24 грн.
При відсотковій моделі винагороди зі збільшенням вартості поїздки автоматично збільшується і гривнева сума комісії з такої транзакції.
Скільки заробляє компанія
За оприлюдненою фінансовою звітністю ТОВ «Сіті Кард Систем-Житомир», у 2025 році компанія отримала 18,56 млн грн доходу та 624,7 тис. грн чистого прибутку. У 2024 році дохід становив 15,1 млн грн, а фінансовий результат був збитковим — мінус 3,12 млн грн.
Раніше Житомир Онлайн уже розбирав, як у Житомирі працює система оплати проїзду, чому пасажири скаржаться на розрахунок готівкою та яку комісію отримує оператор АСООП.
Питань після цієї історії менше не стало
Перехід Житомира на нового оператора електронної оплати вже відбувся, система працює, а з кожної відповідної транзакції оператор отримує свою комісію. Але коли йдеться про міське майно, кошти комунальних підприємств і платежі пасажирів, одного факту, що «система працює», замало. Житомиряни мають право розуміти, чому місто обрало саме таку модель і скільки вона насправді коштує громаді.
Тому після всіх документів і цифр залишаються прості запитання. Що сталося з обладнанням старої системи, у яке вже вкладали мільйони гривень? Якою була реальна вартість її утримання перед відмовою від неї? Чому винагорода нового оператора становить саме 10%? Що пропонували інші учасники конкурсу? Скільки грошей оператор уже отримав від роботи системи у Житомирі — і яку частину цих витрат зрештою оплачують пасажири та комунальні перевізники?
Є й ще одне принципове питання: чи отримала громада від переходу на нову систему вигоду, співмірну з її вартістю? Нові валідатори, застосунок і новий оператор самі по собі ще не дають відповіді на це питання. Її можуть дати лише відкриті цифри: витрати до і після переходу, обсяг комісій, доля старого обладнання та результати роботи системи для пасажира.
